Постанова
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 321/340/18
Провадження № 51 - 5377 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Рибачук Г.А.,
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Шовкопляса Ю.В.,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,
їх представника адвоката Цигиці Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016080000000345 від 24 грудня 2016 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 3 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Запорізького апеляційного суду від 24 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2018 року засуджено ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 24 грудня 2016 року, керуючи автомобілем "ИЖ-2717 ВП-5", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в умовах ожеледиці на проїжджій частині автодороги Енергодар-Василівка-Бердянськ, порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, допустив занос автомобіля з виїздом на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем "КАМАЗ-5320", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом "ГКБ", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП пасажири автомобіля "ИЖ-2717 ВП-5" ОСОБА_5, неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці події.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Тарабукіна Є.Ю. залишено без задоволення, а вирок Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 липня 2020 року скасовано ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2019 року стосовно ОСОБА_1 та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вироком Запорізького апеляційного суду від 24 вересня 2020 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано вирок Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та призначено йому за ст. 286 ч. 3 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Початок строку відбування покарання вказано відраховувати з дня затримання ОСОБА_1 і приведення вироку до фактичного виконання.
В решті вирок суду залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_2 , які за змістом своїх доводів та вимог є аналогічними, просять змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 50, 69, 75 КК України, не пов`язане з позбавленням волі. Вважають вирок апеляційного суду необґрунтовано суворим, а висновок про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства - помилковим. В обґрунтування своїх вимог вказують на те, що ОСОБА_1 активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся та висловив жаль з приводу цього, осудив свою поведінку, неодноразово вибачився перед потерпілими, протягом всього часу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди відшкодовує завдану їм шкоду, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює тренером-викладачем у ДЮСШ ВП ЗАЕС, за сумісництвом працює керівником гуртків в Енергодарському центрі туризму, краєзнавства та спорту, має звання "Заслужений тренер України", позитивно характеризується за місцем роботи, багато його вихованців є переможцями та призерами Чемпіонатів та Кубків України, Європи та Світу. Також вказують на порушення апеляційним судом вимог ст. 337 КПК України та помилковість висновку апеляційного суду щодо визнання обставиною, що обтяжує покарання, - вчинення злочину відносно малолітньої особи як такої, що не пред`являлася в обвинуваченні та відсутня в обвинувальному акті.
Заперечень на касаційні скарги засудженого та потерпілих від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу, вважав касаційні скарги потерпілих обґрунтованими та просив їх задовольнити. Захисник Шовкопляс Ю.В. висловив аналогічну думку.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали свої касаційні скарги, вважали обґрунтованою касаційну скаргу засудженого і просили їх задовольнити. Представник потерпілих Цигиця Л.М. висловила аналогічну думку.
В судовому засіданні прокурор вважав касаційні скарги необґрунтованими і просив залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 3 КК України у касаційних скаргах не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.