Постанова
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 631/444/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/818/1189/20
Провадження № 51 - 4540 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220390000104 від 12 березня
2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Коломацького районного суду Харківської області від 05 грудня 2014 року за
ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки,
за ст. 185 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Крецул Л.М. на вирок Первомайського районного суду Харківської області від 06 лютого
2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Первомайського районного суду Харківської області від 06 лютого
2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Коломацького районного суду Харківської області від 05 грудня 2014 року та призначено
ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 439 гривень 80 копійок процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він
11 березня 2017 року приблизно о 12 годині в стані алкогольного сп`яніння у лісосмузі неподалік с. Федорівка Нововодолазького району Харківської області, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, розбив дерев`яною палицею лобове скло та проник до салону автомобіля марки "ToyotaCamry" державний номерний знак НОМЕР_1, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_2 одяг і ліхтар, після чого з викраденим зник, заподіявши матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 2 823 гривні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Крецул Л.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на те, що суд не взяв до уваги всіх доказів, які могли істотно вплинути на його висновки, не усунув суперечностей у показаннях
ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_2 та допустив суперечливі висновки. Зазначає, що ОСОБА_1 вчинив крадіжку внаслідок неправомірних дій потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, які заподіяли йому тілесне ушкодження середньої тяжкості через зроблене ним зауваження. Вважає, що ОСОБА_1 не мав реальної можливості розпорядитися майном, а тому його дії повинні кваліфікуватися як замах на крадіжку, в його діях відсутня кваліфікуюча ознака - вчинення крадіжки повторно, а також відсутні об`єктивні дані про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Звертає увагу на необхідність об`єктивної та неупередженої перевірки заяви про недозволені методи слідства. Зазначає про безпідставність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо неможливості виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, оскільки їх зроблено без урахування всіх обставин кримінального правопорушення, а саме протиправної поведінки потерпілого та даних про особу ОСОБА_1, який щиро розкаявся, має на утриманні батьків похилого віку, є учасником бойових дій в зоні АТО.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Крецул Л.М. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника Крецул Л.М. необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив і перевірив на предмет належності та допустимості докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_1 та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався, у тому числі: на показання самого ОСОБА_1, який визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом фактичних обставин, зазначені обставини ОСОБА_1 також продемонстрував на місцевості в ході проведення слідчого експерименту від 13 червня 2017 року за його участю; на показання потерпілого ОСОБА_2 про обставини викрадення майна та затримання на місці ОСОБА_1, який був одягнений в його одяг; на дані, які містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11 березня 2017 року; на дані, які містяться в протоколах огляду місця події від
11 березня 2017 року, в ході яких було оглянуто автомобіль марки "Toyota Camry" державний номерний знак НОМЕР_1, виявлено механічні пошкодження, а потерпілий заявив про відсутність його особистих речей та виявлення зазначених речей на ОСОБА_1 ; на заяву про добровільну видачу куртки чорного кольору від 12 березня 2017 року; на висновок судової товарознавчої експертизи від 06 квітня 2017 року № 1417 про вартість викраденого майна; на речові докази.
Суд також дав належну оцінку доказам на підтвердження перебування ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, сам ОСОБА_1 підтвердив вживання алкогольних напоїв напередодні, потерпілий ОСОБА_2 зазначав про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та відповідно до медичної довідки Нововодолазької ЦРЛ від 11 березня
2017 року під час огляду о 17 годині 40 хвилин у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки - вчинення крадіжки повторно є необґрунтованими.
У статтях 185, 186 та 189-191 КК України повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України (примітка до ст. 185 КК України).