Постанова
Іменем України
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 526/2302/18
провадження № 61-20163св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - управління Державної міграційної служби України в Полтавській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на рішення Гадяцького районного суду Полтавській області від 07 червня 2019 року у складі судді Тищенко Л. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Одринської Т. В., Пікуль В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України.
Заява мотивована тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в с. Шокша Теньгушевського району Мордовської АРСР. У 1987 році приїхав в с. Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавської області, де розпочав трудову діяльність. У 1987 році познайомився з ОСОБА_2 та з 01 січня 1991 проживав у її будинку в с. Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавської області. 13 серпня 1994 року він одружився з ОСОБА_2 та проживав з нею до дня її смерті. З 10 квітня 1990 року по 01 листопада 1990 року працював у колгоспі імені Калініна на будівництві дороги кам`яно-бутового покриття. Також з 20 листопада 1997 року працював у радгоспі ім. Кірова. За період з 1987 року по даний час, працював на різних підприємствах в Гадяцькому районі, проте документи не збереглися. Починаючи з 1987 року він нікуди не виїжджав за межі України. З 2003 року проживає однією сім`єю з ОСОБА_3 в її домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 . У 2003 році начальником ВГІРФО Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області у нього вилучено паспорт радянського зразка і не повернуто до цього часу. З цього приводу він неодноразово звертався в різні інстанції, зокрема до прокурора Гадяцького району, однак, результату не дало. Таким чином з 2003 року у нього відсутній паспорт, який підтверджував його особу. Для отримання паспорта громадянина України, у зв`язку із втратою паспорта колишнього СРСР, він неодноразово звертався до Гадяцького районного сектору управління державної міграційної служби України в Полтавській області. За результатами його звернень Гадяцьким районним сектором управління державної міграційної служби України в Полтавській області проведено процедуру встановлення особи та видано довідку № 838 від 28 березня 2018 року, якою встановлено його особу, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави. Тому, вказував, що встановлення факту постійного проживання на території України йому необхідно для підтвердження належності до громадянства України.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду 26 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: УДМС України в Полтавській області про встановлення факту постійного проживання особи на території України задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Шокша Теньгушевського району Мордовської АРСР, на території України на час проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та на час набрання чинності Законом України "Про громадянство України" 13 листопада 1991 року.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт проживання ОСОБА_1, на території України на момент проголошення незалежності - 24 серпня 1991 року та на момент набрання чинності Законом України "Про Громадянство України" - 13 листопада 1991 року доведений доказами, зібраними в матеріалах справи та показами свідків, допитаних у судовому засіданні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, докази на підтвердження постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року не надані.
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив мотивований тим, що встановлення факту постійного проживання на території України має для нього юридичне значення та необхідне йому для підтвердження належності до громадянства України.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 526/2302/18 надійшли до Верховного Суду та 10 лютого 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шокша Теньгушевського району Мордовської АССР.
З 10 квітня 1990 року по 01 листопада 1990 року ОСОБА_1 працював у колгоспі імені Калініна Кобеляцького району Полтавської області на будівництві дороги кам`яно-бутового покриття.
Станом на 1991 - 1995 років ОСОБА_4, проживав у будинку ОСОБА_5 та по відношенню до неї був її чоловіком, що підтверджується зі змісту погосподарської книги № 1-А Петрівсько-Роменської сільської ради на 1991 - 1995 років, особовий рахунок № НОМЕР_1 .