Постанова
Іменем України
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 208/5133/16-ц
провадження № 61-599св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулось з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Позов мотивований тим, що 05 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 31 600,00 доларів США, з визначенням відсоткової ставки та кінцевим строком повернення не пізніше 06 грудня 2032 року. На забезпечення виконання боржником зобов`язань за кредитним договором 05 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Посилаючись на те, що у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у боржника виникла заборгованість, яка станом на 04 серпня 2016 року складає 26 660,10 доларів США та пеня у розмірі 38 255, 12 грн, позивач просив стягнути її солідарно з відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11257943000 від 05 грудня 2007 року по процентах та кредиту у розмірі 26 660,10 доларів США та по пені в розмірі 38 255, 12 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сума заборгованості по кредитному договору підлягає стягненню лише з боржника ОСОБА_1, оскільки порука відповідача за кредитним договором припинена, банк звернувся з вимогами до поручителя лише у серпні 2016 року, тоді як останній платіж на погашення заборгованості здійснено 12 листопада 2014 року. Таким чином, банк звернувся до поручителя зі спливом шестимісячного строку для пред`явлення вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2017 року скасовано.
Позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк"задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11257943000 від 05 грудня 2007 року станом на 04 серпня 2016 року у розмірі 23 534, 71 доларів США та 22 543, 11 грн, з яких заборгованість за кредитом - 22 150 доларів США, заборгованість по відсотках - 1 384, 71 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 9 305, 76 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках - 13 237, 35 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11257943000 від 05 грудня 2007 року станом на 04 серпня 2016 року у розмірі 3 125, 39 доларів США та 15 712, 01 грн, з яких заборгованість за кредитом - 735 доларів США, заборгованість по відсоткам - 2 390, 39 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 5 372, 42 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам - 10 339, 59 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 14 869, 33 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 11 375, 15 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця, а за договором поруки поручитель відповідає у такому ж розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як установлено кредитним договором. Отже з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 559 ЦК України починається перебіг шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя. Кредитор звернувся з позовом до суду 10 серпня 2016 року. Тому з зазначеного періоду у відповідачів виникає солідарний обов`язок перед банком щодо погашення заборгованості в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, а рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 жовтня 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_1 почала допускати прострочення сплати чергових платежів з листопада 2014 року, з вимогою до відповідачів банк звернувся у квітні 2016 року, а до суду з позовом у серпні 2016 року, тобто банком пропущено шестимісячний строк для звернення до суду із вимогою до поручителя. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення статті 559 ЦК України та не звернув уваги на постанови Верховного суду України.
Аналіз доводів касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволення позовних вимог АТ "УкрСиббанк" до поручителя ОСОБА_2 . В іншій частині судове рішення не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається.
Аргументи учасників справи
У березні 2020 року АТ "УкрСиббанк" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що з позовними вимогами АТ "УкрСиббанк" звернувся до суду 10 серпня 2016 року, тому враховуючи положення статті 559 ЦК України заборгованість за кредитом підлягає стягненню з поручителя за період починаючи з 10 лютого 2016 року. Таким чином, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту, строк сплати яких настав до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги виконання відповідної частини зобов`язань та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів, строк сплати яких не настав.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року відмовлено.
У квітні 2020 року матеріали цивільної справи № 208/5133/16-ц надійшли до Верховного Суду та 08 квітня 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду