Постанова
Іменем України
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа №321/1205/19
провадження №61-9603св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2020 року у складі судді Машкіної Н. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 травня 2020 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Маловічко С. В., Кримської О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Роздольська сільська рада Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Позовна заява мотивована тим, що 07 березня 2017 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю. А., згідно з яким заповіла позивачу усе належне їй майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, в тому числі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона матиме право за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок, розташований в с. Роздол Михайлівського району Запорізької області та земельні ділянки.
15 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса про отримання свідоцтва про право на спадщину, але їй було відмовлено, у зв`язку з пропуском строку - двох днів, для звернення з відповідною заявою.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого законом строку позивач посилалася на те, що вона не знала про порядок та строки оформлення спадкових прав, зокрема про можливість направлення відповідної заяви поштою. У зв`язку з хворобою матері вона понесла значні матеріальні витрати. Після смерті матері захворів чоловік та погіршився стан її здоров`я. Вказані обставини перешкоджали їй прибути до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини та подати заяву про прийняття спадщини.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області
від 07 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк протягом трьох місяців, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шестимісячний строк подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 14 серпня 2019 року, а позов до суду пред`явлено 19 серпня 2019 року, тобто позивачкою пропущено незначний строк для подання заяви про прийняття спадщини. У порушення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус не вчинила дій, спрямованих для повідомлення позивача про відкриття спадщини за заповітом, не здійснила її виклик, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, тобто не вжила належних заходів для сприяння здійснення особистого розпорядження спадкодавця.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи. Встановивши, що нотаріусом порушено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та що пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, місцевий суд дійшов правильного висновку, про те, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущено з поважних причини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішення спору застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом, а саме висновку суду касаційної інстанції про те, що частина третьої статті 1272 ЦК України надає право звернутись з позовом спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, але за наявності поважної причини, на які посилається Верховний Суд у своїй судовій практиці і в сукупності з тим, що строк незначний суд може прийняти рішення про надання такій особі додаткового строку для прийняття спадщини.
Аргументом касаційної скарги також указано те, що суди судами не враховано, що відсутні об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення позивача до нотаріального контори із заявою про прийняття спадщини, а тому причина пропуску строку для прийняття спадщини не є поважною. Оскільки у позивача перешкод для подання заяви не було, ОСОБА_1 не скористалася правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Обставини, якими позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, не є такими, що унеможливили подання вказаної заяви у шестимісячний строк. Крім того, позивачем не надано постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, таких доказів матеріали справи не містять. У даній категорії справ, зверненню до суду має передувати вирішення питання про видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину та відмова у його видачі.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечила проти доводів скарги, вказала, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення залишити без змін. Зазначає, що суди надали належну правову оцінку доводам сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права. Матеріали справи не містять обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нотаріус їй повідомила, що нею на два дні пропущено строк для звернення з відповідною заявою та порекомендувала звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судами з додержанням норм процесуального права, та не містять посилань на докази, які б спростували установлені судами обставини, що мають значення для вирішення спору.
Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно свідоцтва про народження, виданого 28 квітня 1959 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про шлюб від 07 травня 1997 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 ..
Згідно державного акту на право приватної власності на землю
ОСОБА_2 на підставі розпорядження Михайлівської районної державної адміністрації від 11 червня 2002 року №199, передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,83 га в межах згідно з планом розташованої на території Роздольської сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих
18 жовтня 2011 року державним нотаріусом Михайлівської державної нотаріальної контори Запорізької області Павлюк Л. В., спадкоємцем майна ОСОБА_2, а саме житлового будинку в
АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 5,83 га, що розташована на території Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, є дружина ОСОБА_4
07 березня 2017 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю. А., згідно з яким заповіла ОСОБА_1 усе належне їй майно, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, в тому числі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона матиме право за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
З копії спадкової справи №11/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що спадкоємцями першої черги на спадщину, яка відкрилась після її смерті є її доньки:
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 .
Згідно довідки виконкомом Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, останнім постійним місцем реєстрації ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, було за адресою:
АДРЕСА_1 з 03 квітня 1996 року по 21 червня 2018 року.
15 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса про отримання свідоцтва про право на спадщину. Їй було повідомлено про пропуск строку для звернення з відповідною заявою.
Письмової постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину прийнято не було.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).