1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 523/10862/16-ц

провадження № 61-9141св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2017 року у складі судді Сувертак І. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Громіка Р. Д., Сєвєрової Є. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 16 серпня 2007 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 268/07ф-06, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 11 000,00 доларів США, що еквівалентно 55 000,00 грн, під 14 % річних на поточні потреби, строком користування до 15 серпня 2017 року.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2011 року позов ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" кредитну заборгованість у розмірі 98 556,58 грн та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 не здійснює погашення заборгованості за кредитним договором до теперішнього часу та станом на 14 червня 2016 року розмір його заборгованості становить 563 025,22 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 268/07ф-06.

Різниця між сумою заборгованості, встановленою заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2011 року у справі № 2-4264/11, та існуючою заборгованістю відповідно до згаданого розрахунку заборгованості становить 464 468,64 грн.

Ураховуючи викладене, ПАТ "ВіЕйБі Банк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 464 468,64 грн та судові витрати у розмірі 6 967,30 грн.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року, позов ПАТ "ВіЕйБі Банк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованість за кредитним договором від 16 серпня 2007 року № 268/07ф-06 у розмірі 464 468,64 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Уточнена касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що відповідно до розрахунку заборгованості від 14 червня 2016 року, наданого позивачем, заборгованість складається з основної суми кредиту у розмірі 9 809,44 доларів США (яка вже стягнута заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2011 року у справі № 2-4264/11), відсотків у розмірі 12 206,30 доларів США (які не відповідають дійсності, так як розраховані виходячи із 17 % річних, а відповідно до кредитного договору мають бути 14 % річних) та плати за несвоєчасне погашення заборгованості 13 321,23 грн.

Таким чином, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є обґрунтованим та не відповідає дійсності, а тому заявлені позовні вимоги не доведені.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" зазначило, що при пред`явленні цього позову до суду обрахунок заборгованості здійснювався з урахуванням заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2011 року в справі № 2-4264/11. Щодо стягнення неустойки, то у відповідності до статті 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлюється спеціальна позовна давність строком в один рік, тому неустойка стягувалась за період з 01 липня 2015 року до 14 червня 2016 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року залишено без руху.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року матеріали касаційного провадження передані до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року і витребувано із Суворовського районного суду м. Одеси цивільну справу № 523/10862/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

25 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про заміну позивача ПАТ "ВіЕйБі Банк" правонаступником - ОСОБА_2, на тій підставі, що 28 листопада 2019 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал") укладені договори про відступлення прав вимоги № 212009 та відступлення прав вимоги за іпотечним договором, за умовами яких, крім іншого, банк передав право вимоги за кредитним договором № 268/07ф-06, укладеним 16 серпня 2007 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1, та за іпотечним договором, укладеним 16 серпня 2007 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1

28 лютого 2020 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ОСОБА_2 укладено договір № 268/07ф-6/1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором, укладеним 16 серпня 2007 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" передало право вимоги за кредитним договором № 268/07ф-06 та за іпотечним договором, укладеними 16 серпня 2007 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1

26 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про відмову від позову у зв`язку із обопільною домовленістю між сторонами.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року касаційне провадження у справі № 523/10862/16-ц (провадження № 61-9141св18) зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20) за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Гея" до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг", Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталія Віталіївна, про визнання договору про відступлення прав недійсним, за касаційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу "Гея" на рішення Апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року.

10 листопада 2020 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 638/22396/14-ц прийнято постанову.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційне провадження у справі № 523/10862/16-ц (провадження № 61-9141св18) поновлено.

Фактичні обставини справи

16 серпня 2007 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 268/07ф-06, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти в сумі - 11 000,00 доларів США, що еквівалентно 55 000,00 грн, зі сплатою 14 % річних за користування кредитом, строком до 15 серпня 2017 року. Цільове призначення кредиту - споживчі потреби, оплата витрат позичальника по договору страхування нерухомого майна предмета іпотеки, зазначеного в пункті 1.5 цього договору, договору страхування життя позичальника, сплата комісії.

Підпунктом 3.3.3 кредитного договору встановлено обов`язок позичальника здійснювати погашення кредиту та процентів кожного місяця у строки та порядку, встановлені графіком та умовами договору.

Підпунктом 2.6.1 кредитного договору передбачено право кредитора вимагати дострокове погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованими процентами за користування кредитом, неустойкою, відшкодування збитків у випадках невиконання позичальником умов цього договору.

Зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконав. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-4264/11 за позовом ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 з останнього стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 98 556,58 грн. Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до вказаного заочного рішення заборгованість ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань та порушенням умов кредитного договору станом на 04 травня 2011 року складала 98 556,58 грн, з яких заборгованість за кредитом -77 358,22 грн, заборгованість за відсотками -19 034,52 грн, штраф за порушення строків сплати кредиту та відсотків -2 163,84 грн.

Банк повідомляв ОСОБА_1 про невиконання умов кредитного договору від 16 серпня 2007 року № 268/07ф-6 та надсилав позичальнику вимогу про дострокове повне погашення заборгованості, що підтверджується листом-повідомленням від 11 листопада 2008 року за № 02-004/3154.

Відповідно до розрахунку, наданого ПАТ "ВіЕйБі Банк" у справі, яка переглядається у касаційному порядку, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 16 серпня 2007 року № 268/07ф-06 станом на 14 червня 2016 року становить 563 025,22 грн.

Різниця між встановленою заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2011 року у справі №2-4264/11 сумою стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та існуючою заборгованістю відповідно до наведеного розрахунку заборгованості становить 464 468,64 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набуття чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Щодо заміни ПАТ "ВіЕйБі Банк" правонаступником

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.


................
Перейти до повного тексту