Постанова
Іменем України
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 183/6295/15
провадження № 61-14915св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Калінович Сергій Петрович, управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області, відділ державної реєстрації речових прав Новомосковського міськрайонного управління юстиції, Орлівщинська сільська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду,
у складі судді Каратаєвої Л. О., від 15 вересня 2020 року.
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Калінович С. П., управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області, відділ державної реєстрації речових прав Новомосковського міськрайонного управління юстиції, Орлівщинська сільська рада, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі судді Сороки О. В., від 29 липня 2019 року позов
ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник
ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з моменту ухвалення оскарженої ухвали суду першої інстанції, а клопотання про поновлення строку не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для подання апеляційної скарги, тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у відповідності до частини другої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг до початку карантину (12 березня
2020 року) та не перевищив один рік до цього моменту, тому на період дії карантину обчислення процесуального строку зупинилось, отже суд апеляційної інстанції помилково застосував частину другу статті 358 ЦПК України замість частини другої статті 354 ЦПК України.
У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Сороки О. В. від 29 липня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання (11 березня та 29 липня 2019 року) та не повідомив про причини своєї неявки.
07 вересня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що про оскаржену ухвалу суду першої інстанції позивачу стало відомо лише 04 вересня 2020 року після ознайомлення з матеріалами справи, позивача не було повідомлено про дату та час розгляду справи, а судові повістки надсилались не за адресою її місця проживання.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року
ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного оскарження за апеляційною скаргою на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину другу статті 358 ЦПК України, виходив із того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення. Також апеляційний суд зазначив, що заявником не наведено обставин непереборної сили, внаслідок яких було пропущено строк на апеляційне оскарження.
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (частина третя статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За змістом статті 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
У відповідності до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.