Постанова
Іменем України
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 754/10739/17
провадження № 61-44466св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія",
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року у складі судді Таран Н. Г. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрінком" (далі - ПАТ "Укрінком"), який є правонаступником публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (далі - ПАТ "Український інноваційний банк"), про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що 23 вересня 2003 року позивача було прийнято на роботу заступником начальника управління інформаційних технологій АТ "Український інноваційний банк" згідно з наказом № 359-к, а 31 серпня 2016 року - звільнено на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України згідно з наказом № 249-к.
Позивач зазначав, що з 13 липня 2016 року йому було припинено виплату заробітної плати до дати звільнення, а саме до 31 серпня 2016 року, а позивач має право на отримання невиплаченої заробітної плати.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 15 272,09 грн за період з 13 липня до 31 серпня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Укрінком" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітній платі у розмірі 15 272,09 грн.
Стягнуто з ПАТ "Укрінком" на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 640,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у справі є докази на підтвердження факту трудових відносин позивача з відповідачем ПАТ "Укрінбанк", правонаступником якого є ПАТ "Українська інноваційна компанія", судом встановлено та підтверджено факт того, що відповідачем було допущено порушення умов трудового законодавства щодо своєчасного проведення оплати праці, що є порушенням статей 115, 116 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ "Українська інноваційна компанія" просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі № 159/778/17 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 925/698/16.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року поновлено касаційне провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків саме банківської установи ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою; у позивача на час звернення з позовом не було правових підстав для стягнення заборгованості з ПАТ "Українська інноваційна компанія"; невиплата заробітної плати відбулася з вини третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що з 23 вересня 2003 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ПАТ "Укрінбанк", де його було прийнято на роботу заступником начальника управління інформаційних технологій АТ "Укрінбанк" згідно з наказом від 23 вересня 2003 року № 359-к.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1, 18 березня 2016 року, ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України на підставі наказу від 15 березня 2016 року № 622-к.
ОСОБА_1 21 березня 2016 року прийнято на посаду начальника відділу банківських систем Управління інформаційних технологій Департаменту процедури виведення банку з ринку на підставі наказу від 18 березня 2016 року № 675-к, а 23 березня 2016 року переведено на посаду начальника відділу банківських систем Управління інформаційних технологій Департаменту ліквідаційних процедур на підставі наказу від 23 березня 2016 року № 01-к.
Позивача звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору 3 31 серпня 2016 року на підставі наказу від 30 червня 2016 року № 249-К відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (а. с. 11-12).
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Укрінбанк" про звільнення та зміни штатного розпису від 15 березня 2016 року № 622-к звільнено ОСОБА_1 з посади головного інженера відділу Управління банківських систем Департаменту інформаційних технологій, 18 березня 2016 року у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників ПАТ "Укрінбанк", відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (а. с. 60).
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Укрінбанк" про прийняття на роботу та зміни до штатного розпису від 18 березня 2016 року № 675-к внесено зміни до штатного розпису ПАТ "Укрінбанк", а саме з 21 березня 2016 року введено посади до штатного розпису банку, згідно з додатком № 1, прийнято на роботу працівників з 21 березня 2016 року за строковим трудовими договорами згідно з додатком № 2 з оплатою праці відповідно до штатного розпису (а. с. 61).
Наказом від 23 березня 2016 року № 01-к уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" про переведення та зміни штатного розпису внесено зміни до штатного розпису Банку, згідно з Додатком № 1. Переведено працівників з 23 березня 2016 року за строковими трудовими договорами згідно додатку № 2 з оплатою праці відповідно до штатного розпису (а. с. 62).
ОСОБА_1 23 березня 2016 року звернувся із заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" Білої І. В. з проханням перевести його на посаду начальника банківських систем Управління інформаційних технологій, Департаменту ліквідаційних процедур з 23 березня 2016 року за строковим трудовим договором (а. с. 63).
Зі змісту довідки ПАТ "Українська інноваційна компанія" від 25 вересня 2017 року вбачається, що в результаті здійснення системного аналізу "Системи контролю доступу" щодо фіксації входу/виходу в офіс товариства усіх працівників та відвідувачів в період з 14 липня до 31 вересня 2016 року було встановлено, що ОСОБА_1 не з`явився до офісного приміщення ПАТ "Укрінком" для здійснення функціональних обов`язків працівника товариства та не перебував в ньому жодного разу (а. с. 64).
Відповідно до розрахунку заборгованості із заробітної плати наданого ОСОБА_1 за період з 13 липня до 31 серпня 2016 року заборгованість із заробітної плати складає 15 272,09 грн (а. с. 138).
Так, 24 грудня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 934 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних". На підставі вказаної постанови виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 24 грудня 2015 року № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Укрінбанк" Білій І. В.
Акціонером ПАТ "Укрінбанк" було оскаржено до суду постанову Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року у справі № 826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року, визнано незаконною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Зобов`язано Національний банк України надати термін у 95 днів для відновлення платоспроможності ПАТ "Укрінбанк".
Проте постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року у справі № 826/1162/16 заяву Національного банку України про перегляд рішення суду касаційної інстанції з підстави неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Правлінням Національного банку України відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність" на підставі відповідного звернення Фонду 22 березня 2016 року винесена постанова про відкликання ліцензії та ліквідацію банку № 180. Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийняте рішення Фонду про ліквідацію банку, згідно з яким розпочата процедура ліквідації ПАТ "Укрінбанк", призначена уповноважена особа Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора цього банку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у справі № 826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22 березня 2016 року № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк"" з моменту її прийняття, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 березня 2016 року № 385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття. Зобов`язано Національний банк України вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ "Укрінбанк" як банківської установи в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови Правління Національного банку України від 22 березня 2016 року № 180.
Ухвалою Верховного Суду України від 13 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/5325/16 за заявою Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року.
Наглядовою радою ПАТ "Укрінбанк" 13 липня 2016 року було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено "діяльність комерційних банків", КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління. Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ "Укрінком" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ "Укрінбанк".
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком" від 28 березня 2017 року знову змінена назва акціонерного товариства на ПАТ "Українська інноваційна компанія", реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ "Укрінком" та ПАТ "Український інноваційний банк".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З огляду на частини першу і другу статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.