1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



22 грудня 2020 року

м.Київ

справа №320/2819/19

адміністративне провадження №К/9901/36659/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Леонтовича А.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, ухвалену у складі головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо не здійснення нарахування йому суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік";

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області здійснити перерахунок, нарахування та виплату йому суддівської винагороди за період з 01 січня 2017 року по 03 грудня 2018 року у розмірі, встановленому частинами другою, третьою, п`ятою статті 133, статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року №1801-VIII в розмірі 3200,00 грн та встановленої на 01 січня 2018 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07 грудня 2017 року №2246-VIII в розмірі 3723.00 грн з урахуванням проведених виплат

2. На обґрунтування позову зазначає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача йому незабезпечена виплата гарантованої суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", Законом України "Про державний бюджет на 2018 рік" чим порушено його права та законні інтереси.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. Згідно з указом Президента України від 13.08.2002 № 712/2002 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Баришівського районного суду Київської області строком на п`ять років.

4. На підставі наказу Київського обласного управління юстиції Міністерства юстиції України від 27.08.2002 за №568к ОСОБА_2 встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 10% від суми щомісячного заробітку, 50% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця.

5. Постановою Верховної Ради України від 22.05.2008 № 296-VІ "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано на посаду судді Баришівського районного суду Київської області безстроково.

6. Станом на день виникнення спірних правовідносин позивач не пройшов кваліфікаційного оцінювання суддів відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VIII.

7. На заяву позивача від 27.03.2019 щодо перерахунку суддівської винагороди відповідач листом від 15.04.2019 №04-25/645/19 повідомив позивача про те, що пунктом 23 розділу ХІІ Закону №1402-VIII, яким регулюються питання оплати праці суддів установлено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень закону України від 07 липня 2010 року №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів". Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

8. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

9. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

10. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що розмір посадового окладу судді місцевого суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання має визначатись відповідно до положень Закону № 2453, з урахуванням приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІІ, згідно яких мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

11. Не погоджуючись із судовими рішеннями суду першої і апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій зазначаючи про незаконність і протиправність оскаржуваних рішень, вказуючи на їхнє прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

12. В касаційній скарзі позивач зазначає, що норма Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІІ від 06.12.2016 року не може бути застосована як така, що прийнята пізніше, оскільки знижує рівень гарантій незалежності судді, що в свою чергу суперечить Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, а також не припиняє дію норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 чи Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року в частині визначення посадового окладу судді.

13. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

V. Джерела права й акти їх застосування

14. В силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

15. Згідно з частиною першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

16. У відповідності до пункту 22 Розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

17. За правилами пункту 23 наведеного Розділу до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ.

18. Частиною третьою статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ обумовлено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

19. З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VІІІ), пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого було встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

20. Законом України від 15.05.2018 №2415-VIII в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VІІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

VІ. Позиція Верховного Суду

21. У справі встановлено, що позивач є суддею, якого на цю посаду призначено до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, і який станом на день виникнення спірних правовідносин ще не пройшов кваліфікаційного оцінювання суддів відповідно до вимог вказаного Закону.

22. Враховуючи приписи пункту 23 Розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, в якому визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачу повинна нараховуватись суддівська винагорода відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ.

23. Зі спірних правовідносин, що склались у цій справі вбачається, що позивач наголошує на незастосуванні відповідачем приписів частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ, в якій обумовлено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.


................
Перейти до повного тексту