ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 200/14036/18-а
адміністративне провадження № К/9901/21173/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року (ухвалене в складі головуючого судді - Шинкарьової І.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (ухвалена в складі колегії: головуючого-судді- Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, Міноборони), в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача, скасувати пункт 19 Протоколу №94 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум від 21 вересня 2018 року;
-зобов`язати Міністерство оборони нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до абзацу 4 підпункту 3 пункту 6 Постанова КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах де велись бойові дії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у позивача відсутнє право на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки на правовідносини, з приводу яких виник спір, не розповсюджується дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції від 01.01.2014 та від 06.04.2017 у зв`язку з тим, що дія вказаних норм поширюється на військовослужбовців та звільнених осіб, яким встановлено інвалідність після набуття чинності змін до даного Закону.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішенням Донецького окружного адміністративного суду та постановою Першого апеляційного адміністративного суду у цій справі, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування вимог касаційної скарги, заявник зазначив про те, що право на отримання одноразової грошової допомоги після_звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу настання інвалідності. Також позивач вказує, що судами не були правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах по справах №760/12713/17 від 31.10.2018, №622/9/17, від 26.06.2018, №813/1576/17 від 20.02.2018, №1519/983/2012 від 14.03.2018, №296/9364/16-а від 20.03.2018, №276/322/17 від 20.03.2018, відповідно до яких у заявника є право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Зазначену касаційну скаргу згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 26 липня 2019 року передано на розгляд колегії суддів у складі: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 5 серпня 2019 року відкрито провадження у цій справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 здійснено заміну судді Стеценка С.Г. через його перебування у відпустці, визначено склад суду: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.
Ухвалою від 21.12.2020 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач згідно свідоцтва Слов`янського об`єднаного міського військового комісаріату від 05.01.1999 року є учасником бойових дій.
У акті судово-медичного дослідження № 560 від 09 червня 2003 року зазначено, що рубець на лобі позивача має багаторічну давність і міг з`явитися внаслідок травми, отриманої при підриві на мини БТРа.
З копії довідки, виданої військовим комісаріатом Донецької області від 18 липня 2003 року за вихідним № 1/251 слідує, що позивач проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій 1 рік 7 місяців 25 днів.
Первинно позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності згідно довідки серії ДОН №251777 від 30.01.2004 з 07 липня 2003 року. Безстроково інвалідність підтверджена згідно довідки серії ДОН-05 № 096924 від 03 лютого 2007 року. В обох довідках причиною інвалідності визначено поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку в Демократичній республіці Афганістан.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року по справі №805/1504/18-а визнано протиправною бездіяльність Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оброни України, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Донецький обласний військовий комісаріат подати всі документи та висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 21 вересня 2018 року №94, позивачеві, якого 17 червня 1988 року звільнено зі строкової військової служби та 30 жовтня 2004 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення первинної інвалідності у 2004 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".
Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- Порядок №975).
При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331;