ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа №520/2226/19
адміністративне провадження №К/9901/25358/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року (судді: Лях О.П., Рєзнікова С.С., Мельнікова Л.В.) у справі № 520/2226/19 за позовом ОСОБА_1 до Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань районної державної адміністрації про виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунків, про виплату компенсації втрати частини доходів, про виплату відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації, в якому просила:
- стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату, а саме: грошову компенсацію в сумі 3258,15 грн, за 20 днів невикористаної додаткової відпустки, як одинокій матері яка виховує дитину без батька за весь період роботи з 03 березня 2016 по 23 жовтня 2017 року у відділі з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації;
- стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, в сумі 85667,58 грн, починаючи з 23 жовтня 2017 року по день фактичного розрахунку;
- стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 953,71 грн, за весь період роботи з 03 березня 2016 року по 23 жовтня 2017 року у відділі з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації;
- стягнути з відповідача моральну шкоду завдану незаконними діями посадових осіб Балаклійської районної державної адміністрації та відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації в особі начальника відділу Щербини Н.М. за невиплачену заробітну плату при звільненні, за ненадання додаткової відпустки, як одинокій матері, у розмірі - 70000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що при її звільненні відповідачами неправомірно не здійснено виплату грошової компенсації за 20 днів невикористаної додаткової відпустки, як одинокій матері яка виховує дитину без батька та порушено строк розрахунку при звільненні, у зв`язку з чим слід стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та моральну шкоду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 :
- стягнуто з Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань РДА на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як одинокій матері, яка виховує дитину без батька за весь період роботи з 03 березня 2016 року по 23 жовтня 2017 року у відділі з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації;
- стягнуто з Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 514,52 грн;
- відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року по справі № 520/2226/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань РДА на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як одинокій матері яка виховує дитину без батька за весь період роботи з 03 березня 2016 року по 23 жовтня 2017 року у відділі з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації. Прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року по справі № 520/2226/19 залишено без змін.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено остаточний фактичний розрахунок із позивачкою із запізненням у 2 дні, а тому відповідач (Відділ) має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Також, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи містять докази наявності у позивачки статусу одинокої матері. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги стосовно виплати компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є безпідставними, а понесення позивачкою моральної шкоди не доведене.
Колегія суддів апеляційного суду частково погодилась з такими висновком суду першої інстанції, у зв`язку з тим, що надані позивачкою свідоцтво про народження та судове рішення про розірвання шлюбу не свідчать достовірно про те, що батько дитини не брав участі у вихованні дитини, а тому не можуть однозначно підтверджувати наявність у позивачки статусу одинокої матері. Колегія суддів апеляційного суду не вбачала підстав для стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати, а саме: грошової компенсації в сумі 3258,15 грн, за 20 днів невикористаної додаткової відпустки, як одинокій матері яка виховує дитину без батька за весь період роботи з 03 березня 2016 року по 23 жовтня 2017 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржниця вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
На переконання скаржниці, судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача компенсації за невикористану додаткову відпустку, як матері, яка виховує дитину сама. На підтвердження вказаного нею надано до суду достаньо доказів.
Скаржниця стверджує, що з боку відповідача було допущено порушення норм трудового законодавства, оскільки роботодавець не здійснив повний розрахунок при звільненні з виплатою грошової компенсації, тому відповідно до вимог статтей 116 та 117 КЗпП України відповідач має сплатити належній їй всі суми, а також виплатити час затримки розрахунку.
Позиція інших учасників справи.
Від відповідачів до суду надійшли відзиви на касаційну скаргу позивачки, в яких вони просять відмовити у задоволенні касаційної скарги позивачки та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Рух касаційної скарги.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду цих касаційних скарг у наступному складі: суддя - доповідач - Яковенко М.М., судді: Дашутін І.В., Шишов О.О.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року № 1788/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл у зв`язку з настання обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача Яковенка М.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 12).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 грудня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Розпорядженням Балаклійської районної державної адміністрації від 02 березня 2016 року № 66-к "Про призначення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 була призначена на посаду державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації з 03 березня 2016 року переведенням із Балаклійського районного управління юстиції Харківської області із збереженням 13 рангу державного службовця.
Згідно з розпорядженням Балаклійської районної державної адміністрації від 24 червня 2016 року № 144-к "Про переведення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 переведена з 01 травня 2016 року на посаду державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації.
Наказом начальника відділу з питань державної реєстрації речових на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №47-к від 23 жовтня 2017 року на підставі заяви від 23 жовтня 2017 року про звільнення з займаної посади з 23 жовтня 2017 року за згодою сторін позивача звільнено з посади за згодою сторін відповідно до частини другої статті 86 Закону України "Про державну службу" із виплатою компенсації за 19 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за відпрацьований період роботи з 03 березня 2016 року по 23 жовтня 2017 року, за 3 календарних додаткової відпустки за стаж державної служби.
Трудову книжку ОСОБА_1 отримала 23 жовтня 2017 року, про що свідчить її підпис за отримання в особовій справі та запис за №3 в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (а.с. 56,59).
Вважаючи, що при звільненні із займаної посади відповідачами здійснено не повний розрахунок та не виплачено грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку одинокій матері, яка виховує дитину без батька, звернулась до суду з цим позовом.
Нормативне регулювання.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон460-IX).
Згідно з пунктом 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону460-IX, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 117 КЗпП України обумовлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №504).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №504 державні гарантії та відносини, пов`язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону №504/96-ВР право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
Положеннями статті 4 цього Закону встановлено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16 1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18 1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону №504/96-ВР жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).