ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 грудня 2020 року
справа № 826/10874/17
адміністративне провадження № К/9901/31752/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у складі суддів Бєлової Л. В., Аліменка В. О., Безименної Н. В.
у справі №826/10874/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест "Київелектромонтаж"
до Головного управління ДФС у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Рух справи
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Трест "Київелектромонтаж" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №0003551402, №0003561402, №0965140303 (в частині штрафних санкцій в сумі 674 741,37 грн), №0966140303 (в частині штрафних санкцій в сумі 48 847,82 грн).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що перевіркою встановлено та жодним чином не заперечується Товариством висновки податкового органу викладені в акті перевірки від 16 травня 2017 року №175/26-15-14-02-03/04012750, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №0003551402, №0003561402, №0965140303 (в частині штрафних санкцій в сумі 674 741,37 грн.), №0966140303 (в частині штрафних санкцій в сумі 48 847,82 грн.). Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку про нереальність вчинення господарських правовідносин між Публічним акціонерним товариством "Трест "Київелектромонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдіал", а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований в документальному вигляді.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу Товариства задоволено повністю, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 08 червня 2017 року №0003551402, №0003561402, №0965140303 в частині штрафних санкцій в сумі 674 741,37 грн, №0966140303 в частині штрафних санкцій в сумі 48 847,82 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються виключно на доводах про наявність облікової картки в реєстрі суб`єктів фіктивного підприємства, відповідно до якої повідомлено "в ході проведення опитування встановлено, що громадянка ОСОБА_1 зареєструвала СГД за грошову винагороду…". Факт наявності облікової картки із даними про проведення опитування, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом. Натомість, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які б підтверджували доводи щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Трейдіал".
Також суд апеляційної інстанції, застосувавши висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №815/2415/17, погодився з доводами Товариства про те, що для цілей пункту 188.1 статті 188 ПК України має застосовуватися саме виробнича собівартість послуг, наданих протягом звітного періоду, а не загальна, відображена в бухгалтерському обліку. До того ж, контролюючим органом під час перевірки не перевірялись окремо договори та конкретні виробничі витрати, понесені для надання послуг за таким договором.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №0965140303 (в частині штрафних санкцій в сумі 674 741,37 грн), №0966140303 (в частині штрафних санкцій в сумі 48 847,82 грн), дійшов висновку, що застосування штрафу більшого розміру за статтею 127 ПК України можливе у разі встановлення контролюючим органом порушення протягом 1095 днів вдруге, втретє та більше, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні. Цей суд зазначив, оскільки факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше, як за результатами перевірки платника податків, які оформлюються актом, враховуючи те, що факт повторного протягом 1095 днів не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб жодним актом встановлено і зафіксовано не було, то у даному випадку до позивача штрафна санкція по не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військовому збору мала бути застосована у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
23 листопада 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга контролюючого органу.
25 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №826/10874/17 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з Окружного адміністративного суду міста Києва.
3 грудня 2020 року справа №826/10874/17 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/10874/17 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Зокрема відповідач в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду про застосування пункту 127.1, статті 127 ПК України у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року по справі №820/11382/15 (К/9901/19437/18), який полягає у тому, що розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Натомість суд апеляційної інстанції в постанові від 22 липня 2020 року зробив висновок, що для того щоб контролюючий орган міг застосувати штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% та 75% за повторне порушення згідно з пунктом 127.1 ПК України, це порушення повинно бути зафіксовано попереднім актом перевірки та відповідно податковим повідомленням - рішенням.
Скаржник також вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі №826/7047/13-а (К/9901/436/18). Податковий орган наголошує на тому, що під час перевірки встановлено, що ПАТ "Трест "Київелектромонтаж" мало взаємовідносини з ТОВ "Трейдіал", директором (головний бухгалтер) якого на момент взаємовідносин з позивачем є ОСОБА_1, яка підписувала первинні документи (надані до перевірки). В акті перевірки зроблено посилання, що ОУ ТУ ДФС у м. Києві повідомлено про внесення ТОВ "Трейдіал" до реєстру суб`єктів фіктивного підприємства облікової картки №6108/8/10-06-07-07 від 31 жовтня 2014 року, згідно з якою "в ході проведення опитування встановлено, що громадянка ОСОБА_1 зареєструвала СГД за грошову винагороду".
Відповідач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року.
Суд задовольняє клопотання скаржника про заміну відповідача у справі відповідно до статті 52 КАС України, здійснює заміну Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.
14 грудня 2020 року до Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому Товариство просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16 травня 2017 року №175/26-15-14-02-03/04012750 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зафіксовані порушення товариством податкового законодавства, а саме:
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, абзац 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього на суму 15 751 грн, у т. ч. за 2014 рік на суму 3500 грн, за 2016 рік на суму 12 251 грн;
- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 1548 178 грн, у т. ч.: за листопад 2014 року - 233 грн, за грудень 2014 року - 350 грн, за січень 2015 року - 40 227 грн, за лютий 2015 року - 147 669 грн, за березень 2015 року - 62 777 грн, за квітень 2015 року - 171 342 грн, за травень 2015 року - 168645 грн, за червень 2015 року - 188 531 грн, за липень 2015 року - 119 508 грн, за серпень 2015 року - 70 363 грн, за вересень 2015 року - 76 333 грн, за жовтень 2015 року - 133409 грн, за листопад 2015 року -138154 грн, за грудень 2015 року - 94133 грн, за вересень 2016 року - 111873 грн, за грудень 2016 року - 24631 грн;
- підпунктів 168.1.1, 168.1.2., 168.1.5 пункту 168 статті 168, підпункту 168.4.7, пункту 168.4 статті 168 ПК України, підприємством не перераховано до відповідного бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1503047,37 грн;