ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/14604/17
адміністративне провадження № К/9901/54018/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бучик А.Ю., судді Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення № 1884 від 5 жовтня 2017 року, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Головань О.В. від 27 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А. від 24 травня 2018 року,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" (далі - ТОВ "ТРК "НБМ-РАДІО") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення "Про результати позапланової перевірки ТОВ "ТРК "НБМ-РАДІО", м. Київ (НР № 00437-м від 23 травня 2009 року, НР № 00435-м від 21 вересня 2012 року, НР № 00432-м від 16 лютого 2015 року, НР № 00436-м від 22 січня 2013 року, ефірне мовлення, позивні: "Ретро ФМ") від 5 жовтня 2017 року № 1884.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після зміни кінцевого бенефіціарного власника у 2016 році на виконання частини другої статті 59 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" направив відомості про структуру власності за 2016 рік, у яких довів відповідну інформацію до регулятора. Зазначає, що оскільки частину третю статті 35 Закону було доповнено пунктом "ґ" (підставами для переоформлення ліцензії є зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника), і відповідний Закон набув чинності лише 30 листопада 2016 року, то при зміні кінцевого бенефіціарного власника до 30 листопада 2016 року позивач не зобов`язаний був подавати заяву про переоформлення ліцензії. Крім того, позивач зазначив, що у випадку наявності вказаного порушення, це могло би бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, проте, за нього не передбачено такої санкції як звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що саме по собі прийняте відповідачем рішення про визнання порушення і застосування передбаченої цим Законом санкції, якщо ця санкція не може бути застосована самою Нацрадою, а є лише підставою для звернення до суду, не є тим рішенням, яке безпосередньо створює права та обов`язки для ліцензіата, тоді як таким є лише рішення про визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій, що можуть бути застосовані самою Нацрадою. Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що попередня оцінка дій (бездіяльності) ліцензіата щодо недотримання ним вимог законодавства, навіть оформлена у вигляді окремого рішення, а не висловлена в акті перевірки, в будь-якому випадку потребує наступного підтвердження судовим рішенням у справі про анулювання ліцензії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ "ТРК "НБМ-РАДІО" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 21 червня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/14604/17, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
ТОВ "ТРК "НБМ-РАДІО" подано клопотання про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що перелік підстав, визначених частиною п`ятою статті 37 та частиною тринадцятою статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", для звернення до суду із позовом про анулювання ліцензії на мовлення, є виключними, а встановлені в акті перевірки факти порушення відсутні серед визначених вище підстав для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії. Відтак, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у Нацради фактично відсутні підстави для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії.
Також скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про те, що оскаржуване рішення не порушує права та інтереси позивача, оскільки у рішенні від 5 жовтня 2017 року № 1884 Нацрада визнала факт неподання позивачем заяв про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, що є підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії.
5 жовтня 2020 року від позивача надійшло клопотання про врахування судової практики, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 826/14323/17.
Від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "ТРК "НБМ-РАДІО", в якому вказується на законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ТОВ "ТРК "НБМ-РАДІО" (код 34818518), місцезнаходження - 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 104А, зареєстроване як юридична особа 31 січня 2007 року; має ліцензії на мовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00437-м від 23 травня 2009 року, НР № 00435-м від 21 вересня 2012 року, НР № 00432-м від 16 лютого 2015 року, НР № 00436-м від 22 січня 2013 року, вид мовлення: ефірне радіомовлення, позивні: "Ретро ФМ".
26 травня 2017 року до відповідача надійшла заява Громадської організації "Детектор Медіа" № 260517-1, в якій остання просила перевірити низку компаній на предмет дотримання ними вимог статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", кінцевим бенефіціаром яких згідно відомостей державного реєстру є ОСОБА_1 .
10 липня 2017 року посадова особа Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, на виконання рішення Національної ради від 1 червня 2017 року № 826 та наказу Голови Національної ради від 4 липня 2017 року № 5а/262, здійснила позапланову перевірку ТОВ "ТРК "НБМ-РАДІО" на предмет дотримання останнім вимог статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", за результатами якої складено акт позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії № 44 ПП/Кв/С/17 від 10 липня 2017 року.
В акті перевірки зазначено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10 липня 2017 року кінцевим бенефіціарним власником контролером товариства є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
20 квітня 2017 року до Національної ради України надійшов лист від товариства про зміну кінцевого бенефіціарного власника, яким став ОСОБА_1 . Станом на 31 травня 2017 року товариством не подано заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, відповідно до статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", рішення Нацради від 18 грудня 2013 року № 2434.
Позивачем отримано примірник акта та 13 липня 2017 року подано зауваження - заперечення на акт, копія якого наявна в матеріалах справи.
Рішенням відповідача "Про результати позапланової перевірки ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо" м. Київ (НР № 00437-м від 23 травня 2009 року, НР № 00435-м від 21 вересня 2012 року, НР № 00432-м від 16 лютого 2015 року, НР № 00436-м від 22 січня 2013 року, ефірне мовлення, позивні: "Ретро ФМ")" від 5 жовтня 2017 року № 1884 визнано факт неподання ТОВ "ТРК "НМБ-РАДІО", м. Київ, заяв про переоформлення ліцензій НР № 00437-м від 23 травня 2009 року, НР № 00435-м від 21 вересня 2012 року, НР № 00432-м від 16 лютого 2015 року, НР № 00436-м від 22 січня 2013 року у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; вирішено звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензій на мовлення ТОВ "НБМ-РАДІО, м. Київ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, законами України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.