1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



21 грудня 2020 року

м. Київ



Справа № 910/1144/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,




представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс - К" - Кобець О.С., адвокат (дов. від 20.10.2020),

відповідача - державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - Ахмадулліна В.Р., в порядку самопредставництва,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) - Ахмадулліна В.Р., в порядку самопредставництва,




розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)

на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2020 (суддя Головіна К.І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 (головуючий суддя: Мартюк А.І., судді: Пономаренко Є.Ю., Алданова С.О.)

у справі № 910/1144/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс - К" (далі - Товариство)

до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Підприємство),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту, далі - Одеська філія Підприємства),

про зобов`язання виконати в натурі умови договору.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про: спонукання відповідача виконати зобов`язання, передбачене підпунктом 7.1.2 пункту 7.1 договору від 25.04.2017 на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів, а саме прийняти від позивача товар (пластмасові вироби/термопланшети, код, згідно ДК 021:2015 19520000-7) відповідно до Специфікації від 25.04.2017, що є додатком № 1 до договору в кількості 42 700 одиниці згідно з видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором, незалежно від надання замовлень на партію товару.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 25.04.2017 на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів, у зв`язку з нездійсненням відповідачем замовлення на постачання товару та неприйняття ним товару протягом строку дії зазначеного договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2019 до участі у справі № 910/1144/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Одеську філію Підприємства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2020 зі справи № 910/1144/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, позов задоволено: зобов`язано Підприємство виконати підпункт 7.1.2 пункту 7.1 договору від 25.04.2017 на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів, а саме, прийняти від Товариства товар в кількості 42 700 одиниці (пластмасові вироби/термопланшети, код ДК 021:2015 19520000-7) відповідно до Специфікації від 25.04.2017, що є додатком № 1 до договору, згідно з видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором. З Підприємства на користь Товариства стягнуто судовий збір за розгляд позову, апеляційної скарги, касаційної скарги у загальній сумі 10 737,50 грн.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані з посиланням на обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Одеська філія Підприємства (третя особа у справі) просить:

- передати справу № 910/1144/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з тим, що справа, на думку скаржника, містить виключну правову проблему;

- скасувати судові рішення попередніх інстанцій зі справи та у задоволенні позову відмовити.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України): неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Так, скаржник зазначає про те, що передумовою для виникнення зобов`язання є вчинення дій, узгоджених сторонами у договорі (у даному випадку, здійснення замовлення Підприємством). За відсутності відповідної дії, у позивача відсутній обов`язок з поставки товару та, відповідно, у відповідача - з прийняття такого товару. Лише за умови виконання зобов`язання однією стороною, інша сторона, яка порушила умови договору, не звільняється від виконання зобов`язання. Зазначене питання не досліджено судами попередніх інстанцій, в результаті чого судами порушено приписи статей 212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та 236 ГПК України. Якщо момент виникнення у покупця обов`язку з прийняття товару є визначеним, зокрема, це фактична поставка товару, то момент виникнення у постачальника обов`язку з поставки товару на даний час є недослідженим, що спостерігається у відсутності судової практики, зокрема, висновків Верховного Суду.

Також скаржник зазначає про те, що строк дії договору не є припиненим, за умови виконання зобов`язання хоча б однією стороною, проте, в даному випадку, жодною із сторін не було вчинено дій, спрямованих на виконання договору, тобто, одностороннього виконання зобов`язання не відбулося. Внаслідок чого строк дії договору закінчився 31.12.2017. Тобто судами попередніх інстанцій порушено приписи статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 631 ЦК України. Водночас питання припинення строку дії договору за умови, що жодною із сторін не було виконано дій щодо виконання умов договору, не досліджено судовою практикою, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Відсутні висновки Верховного Суду й щодо питання застосування норми права (статті 607 ЦК України) у випадку припинення зобов`язання за договором, у зв`язку з неможливістю його виконання саме у подібних правовідносинах (реорганізація підприємства, законодавчий перерозподіл повноважень/функцій державних підприємств/установ, нормативне припинення існування предмета закупівлі у тому вигляді, який був передбачений на час укладення договору).

Судами не досліджено та не роз`яснено, яким чином поставка товару може здійснюватися без надання замовлення, порушено приписи статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у чинній редакції (стаття 36 названого Закону у попередній редакції) та у непередбачений законодавством спосіб внесено зміни до умов договору, які не передбачені ним та щодо яких між сторонами не було досягнуто згоди. Згідно з приписами статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Висновки Верховного Суду щодо цього питання наразі відсутні.

Судами не враховано, що права та обов`язки сторін за договором є припиненими, оскільки строк дії договору закінчився, а після закінчення строку дії договору відсутні підстави для виникнення нового зобов`язання. За відсутності порушеного права позивача станом на час звернення з позовом до суду, відсутні й підстави для задоволення позову. Висновки Верховного Суду щодо цього питання у подібних правовідносинах відсутні.

Суд першої інстанції зазначив у резолютивній частині рішення про задоволення позову, проте задовольнив лише частину позовних вимог, про які просив позивач (без вказівки "незалежно від надання замовлень на партію товару"). Відповідно, у такому випадку, суд мав задовольнити позов частково.

Доводи інших учасників справи

Товариство у відзиві на касаційну скаргу просило залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на їх законність та обґрунтованість.

Розгляд клопотань учасників справи

У касаційній скарзі скаржник звернувся до Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав того, що справа, на його думку, містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема, щодо: моменту виникнення у постачальника обов`язку з поставки товару за наявності відкладальної обставини, яка може і не настати; припинення зобов`язань та строку дії договору за умови, що жодною із сторін не було вчинено дій, спрямованих на виконання договору; припинення зобов`язання у зв`язку з неможливістю його виконання через реорганізацію юридичних осіб та законодавчої зміни врегулювання предмета договору; права суду зобов`язувати сторону здійснювати свої права поза її волею; можливості суду вносити зміни до договору (предмет договору, умови поставки) у непередбачений законом спосіб.

Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на таке.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право (але не покладає на нього обов`язку) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятою статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд звертається до правової позиції, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15.

Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

Верховний Суд, оцінивши доводи скаржника, дійшов висновку, що аргументи і мотиви, викладені у його клопотанні, не є переконливими, доречними та достатніми, враховуючи критерії, визначені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15, для того, щоб дійти висновку про наявність виключної правової проблеми у справі № 910/1144/19, відповідно, підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, - відсутні.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

За результатами розгляду тендерних пропозицій (оголошення про проведення відкритих торгів, ідентифікатор UA-217-01-25-000400-b), переможцем даної процедури закупівлі був визнаний позивач - Товариство.

25.04.2017 Товариством як постачальником та Підприємством як покупцем укладений договір на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів (далі - Договір).

Відповідно умов цього договору постачальник зобов`язався поставити покупцю товар: термопланшети "пластмасові вироби" за кодом ДК 021:2015 19520000-7 (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити такий товар у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 Договору).

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим договором, визначені у Специфікації (додаток № 1 до цього договору), яка є його невід`ємною частиною (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору його ціна становить 2 455 250,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 491 050,00 грн.

Згідно з пунктами 5.1, 5.3 Договору поставка товару здійснюється протягом терміну дії цього договору окремими партіями на підставі замовлення покупця. Покупець листом протягом 5 (п`яти) робочих днів після укладення цього договору повідомляє постачальника про відповідальну особу покупця, яка уповноважена надавати замовлення на партію товару.

Відповідно до підпункту 7.1.2 пункту 7.1 Договору покупець зобов`язаний прийняти поставлений товар (партію товару) згідно з видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, якщо такі є, і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1 Договору).

Згідно із Специфікацією до договору (додаток № 1 до Договору) сторони погодили поставку товару - пластмасових виробів/термопланшетів у кількості 42 700 штук загальною вартістю 2 946 300, 00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.3 Договору поставка товару здійснюється протягом терміну дії цього договору окремими партіями на підставі замовлення покупця. Покупець листом протягом 5 (п`яти) робочих днів після укладення цього договору повідомляє постачальника про відповідальну особу покупця, яка уповноважена надавати замовлення на партію товару.

Пунктом 5.4 договору встановлений порядок надання замовлень та приймання-передачі товару, а саме:

- поставка товару здійснюється окремими партіями протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відправлення покупцем замовлення постачальнику на відповідну партію товару (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 Договору);

- замовлення на партію товару надається уповноваженою особою покупця, визначеною відповідно до пункту 5.3 цього договору (підпункт 5.4.2 пункту 5.4 Договору);

- замовлення на партію товару може надаватися засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою з обов`язковим надсиланням його оригіналу листом з повідомленням про вручення (підпункт 5.4.3 пункту 5.4 Договору);

- замовлення повинно містити наступне: найменування та комплектацію товару; одиниці виміру товару; кількість товару; загальну суму замовлення у гривнях з ПДВ; місце поставки товару; ПІБ, посаду та контактний телефон уповноваженої особи покупця, яка є відповідальною за прийняття партії товару (підпункт 5.4.4 пункту 5.4 Договору).

Згідно з підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 Договору сторони передбачили право покупця надавати замовлення на партію товару.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 Договору покупець має право зменшувати обсяг закупівлі товару та ціну цього договору залежно від реального фінансування видатків та виробничої потреби покупця. У такому випадку сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Пунктом 12.3 Договору передбачено, що зміни у Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін та оформлюються додатковою угодою до цього договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що замовлень на постачання товару (партії товару) протягом строку дії Договору від Підприємства, як покупця, на адресу Товариства, як постачальника, не надходило. Також відповідачем не була визначена відповідальна особа, яка уповноважена надавати постачальнику відповідні замовлення на поставку товару згідно з пунктом 5.3 Договору.

26.12.2017 та 06.02.2018 Товариство листами № 154 та № 2 повідомило Одеську філію Підприємства про готовність здійснити поставку товару та просило повідомити постачальника про відповідальну особу покупця, яка уповноважена надати замовлення на поставку партії товару. У цих листах постачальник просив покупця направити йому замовлення на товар. Вказані листи залишені відповідачем без відповіді та виконання.

Зазначаючи про те, що ненадання відповідачем замовлень на поставку партії товару та неприйняття ним товару протягом строку дії договору є ухиленням від виконання останнім зобов`язань за Договором, позивач звернувся з даним позовом до суду.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для спонукання відповідача виконати зобов`язання, передбачене підпунктом 7.1.2 пункту 7.1 Договору, а саме, прийняти від позивача товар (пластмасові вироби/термопланшети, код, згідно ДК 021:2015 19520000-7), відповідно до Специфікації від 25.04.2017, що є додатком № 1 до договору в кількості 42 700 одиниці згідно з видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених Договором, незалежно від надання замовлень на партію товару.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що: відповідач, підписуючи Договір та Специфікацію до нього взяв на себе зобов`язання прийняти від позивача товар - пластмасові вироби/термопланшети кількістю 42 700 одиниць протягом терміну дії Договору, проте за певних умов, а саме, надання замовлення на поставку товару (партії); при цьому направлення замовлення є правом покупця, яке має бути реалізоване ним в межах строку дії Договору, тобто, у період з 24.04.2017 по 31.12.2017, враховуючи те, що зобов`язання постачальника поставити товар має бути виконане протягом дії Договору; умови договору містять вичерпний перелік підстав відмови від товару та не передбачають такої підстави для відмови у прийнятті товару, як відсутність замовлення, що узгоджується із загальними принципами виконання господарських зобов`язань (обов`язковість та належність виконання); укладаючи Договір та погоджуючи його умови, Товариство, як постачальник за Договором (переможець публічних закупівель, з яким укладено договір про закупівлю згідно із Законом України "Про публічні закупівлі") мало "виправдане очікування" на виконання Договору, за результатами чого товар буде прийнятий покупцем та оплачений ним; Підприємство не скористалося своїм правом на зменшення обсягу закупівлі відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 Договору, не зверталося до позивача з пропозицією поставити товар у меншій кількості, ніж визначена у Договорі та відповідних змін до Договору у цій частині сторони не вносили; закінчення строку дії Договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, у зв`язку з чим кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами у Договорі для його виконання.


................
Перейти до повного тексту