ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/18360/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - Фурманчук О.І., адвокат (дов. від 09.06.2020),
товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" - не з`явився,
товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Оіл" - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.08.2020 (суддя Усатенко І.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 (колегія суддів: Демидова А.М. (головуючий), Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)
зі справи № 910/18360/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (далі - ТОВ "Софа ЛТД")
до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - Банк),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Оіл" (далі - ТОВ "Олімп Оіл"),
про визнання договору поруки недійсним.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Софа ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банка про визнання недійсним договору поруки від 25.10.2016 № 4О15080И/П.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що оспорюваний правочин укладений під впливом обману щодо обставин, які мають істотне значення, у зв`язку з чим останній підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ТОВ "Олімп Оіл".
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2020, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020, позов ТОВ "Софа ЛТД" залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що позивачем не забезпечено явку його уповноваженого представника у судові засідання (систематична неявка чотири рази поспіль), не повідомлено суд про причини такої неявки, як і не подано заяви про розгляд справи за його відсутності, не виконані вимоги ухвали суду про витребування доказів, які необхідні для вирішення спору, що в сукупності є підставою для залишення позову без розгляду на підставі приписів статті 226 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із висновками судів попередніх судових інстанцій, ТОВ "Софа ЛТД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За доводами скаржника, судові акти попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 8, 129 Конституції України, статей 81, 177, 194, 202, 226, 236 ГПК України, оскільки, залишаючи позов ТОВ "Софа ЛТД" без розгляду, місцевий господарський суд ухилився від розгляду справи по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.
Доводи інших учасників справи
Від Банка надійшли письмові пояснення, які останній просив врахувати при розгляді касаційної скарги у справі.
ТОВ "Олімп Оіл" не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду (яка залишена без змін судом апеляційної інстанції), у зв`язку з неявкою позивача (чотири рази поспіль) у судові засідання, неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності та неподанням позивачем витребуваних судом доказів.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.
За змістом частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 2 частини першої та пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Водночас згідно з частиною першою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Як унормовано приписами статті 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Статтею 181 цього Кодексу передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 зі справи № 916/3616/15.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 цього Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.