У Х В А Л А
16 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/113/20
Провадження № 11-206заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевірила матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа - Запорізька обласна державна адміністрація, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2020 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Президента України, третя особа - Запорізька обласна державна адміністрація, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії Президента України щодо відмови позивачу у задоволенні його звернення від 30 вересня 2019 року про введення надзвичайного стану на території Запорізької області;
- зобов`язати відповідача на засіданні Ради національної безпеки і оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 вересня 2019 року про введення надзвичайного стану на території Запорізької області відповідно до вимог Закону України
від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", перевірити факти, викладені позивачем у чинній заяві і прийняти за нею реальне рішення та письмово повідомити про результати перевірки заяви та про суть прийнятого рішення, перевірку заяви здійснити за безпосередньою участю позивача.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 15 червня
2020 року у задоволенні позову відмовив.
На це судове рішення позивач подав апеляційну скаргу.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 27 жовтня 2020 року призначила її до розгляду у порядку письмового провадження.
Скаржником заявлено клопотання про розгляд справи за його участі у режимі відеоконференції у приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Велика Палата Верховного Суду, розглянувши це клопотання, приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Як убачається із матеріалів справи та оскаржуваного рішення суду першої інстанції, розгляд справи відбувся у відкритому судовому засіданні за участю, зокрема, ОСОБА_1, тобто позивач реалізував свою можливість бути особисто заслуханим судом та викласти свої аргументи й міркування по суті спору.
Відповідно до частини третьої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Під час проведення підготовчих дій відповідно до приписів статті 306 КАС судом з`ясовано обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, та встановлено, що скаржником в апеляційній скарзі порушується питання неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, водночас, установлені судом фактичні обставини справи ані скаржником, ані іншими учасниками справи не оспорюються.