1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду




У Х В А Л А



15 грудня 2020 року



м. Київ

Справа № 910/4998/20

Провадження № 12-81гс20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Рогач Л. І.

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/4998/20 за позовом Івано-Франківської єпархії Української православної церкви (далі - Єпархія) до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - Івано-Франківська ОДА) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації; Релігійна громада Православної церкви України Великомученика Димитрія села Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківської області; Релігійна громада Української православної церкви Івано-Франківської єпархії Свято-Успенської парафії села Гринява Верховинського району Івано-Франківської області,про визнання протиправним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою Івано-Франківської ОДА на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2020 року,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою від 21 квітня 2020 року Господарський суд міста Києва відмовив у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Суд першої інстанції зазначив, що частиною двадцять першою статті 14 та частиною другою статті 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" встановлено порядок вирішення спору щодо прийняття повноважним органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації саме за правилами цивільного процесуального законодавства, а отже, спір у справі стосовно реєстрації змін до установчих документів (статуту) релігійної організації не підлягає вирішенню господарським судом. Суд послався на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19 та від 18 грудня 2019 року у справі № 916/2086/19.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 17 червня 2020 року скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 21 квітня 2020 року, а справу передав до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова мотивована тим, що предметом позову у справі є вимога Єпархії як юридичної особи про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача про реєстрацію нових редакцій статутів релігійних громад, а не оскарження рішення про відмову в проведені реєстрації їх статутів або внесення до них відповідних змін. Тому з огляду на суб`єктний склад учасників спору та приватноправовий характер правовідносин спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Суд послався на правові позиції, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 806/3462/14, від 8 листопада 2019 року у справі № 807/2297/15, а також Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 910/15213/19, від 27 травня 2020 року у справі № 910/13499/19.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Івано-Франківська ОДА звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Стверджує, що спірні правовідносини стосуються питань створення та діяльності релігійної організації відповідно до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а дії сторін не пов`язані зі здійсненням господарської діяльності, а тому спір не віднесений статтею 20 ГПК України до господарського судочинства й має вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Наголошує на помилковому застосуванні апеляційним судом вищевказаних позицій касаційних судів та незастосуванні правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які правильно враховані судом першої інстанції.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 4 листопада 2020 року на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції за відсутності випадків, передбачених пунктами 1-3 частини шостої цієї статті.

Мотивуючи підстави передачі справи на розгляд Великої Палати, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав про відмінність суб`єктного складу учасників та обставин, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги у цій справі, відносно тих справ, в яких Великою Палатою Верховного Суду вже висловлено правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.


................
Перейти до повного тексту