Постанова
Іменем України
08 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 145/874/16-к
провадження № 51- 6227км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Слинька С.С., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Сінгаївської А.О.,
захисника Кіцули В.І. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника Кіцули В.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 та захисника Шеремет Г.А. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, останнього разу: вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2016 року за ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК до позбавлення волі на строк 7 років 2 місяців з конфіскацією майна;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, останнього разу: 14 листопада 2016 року вироком Тиврівського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією майна;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року
ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК, з призначенням йому покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 3 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років;
- за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання покарань призначеного за цим вироком та вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2016 року ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
ОСОБА_2 зараховано в строк покарання частково відбуте покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2016 року з 29.01.2016 року по 05.09.2019 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 10.04.2017 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК, з призначенням йому покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 3 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років;
- за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_1 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.11.2016 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавленні волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Зараховано ОСОБА_1 в строк покарання частково відбуте покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.11.2016 року з 29.01.2016 року по 05.09.2019 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк зараховано строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з 10.04.2017 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних долях процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 1 851 грн на користь держави; стягнуто з ОСОБА_2 процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 1 231 на користь держави.
Судом вирішено долю речових доказів.
Як встановив суд, 31 жовтня 2015 року приблизно 01:00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою, повторно, з корисливих спонукань, приховуючи свої обличчя заздалегідь заготовленими в`язаними шапками з прорізами для очей та одягнувши на руки рукавички, проникли на територію подвір`я приватного будинку АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_3, де ОСОБА_2 пошкодив провід електропостачання, витягнув шибку із вікна. Почувши шум, до веранди з кімнати вийшов власник будинку ОСОБА_3, втім ОСОБА_2 одразу завдав ОСОБА_3 удар в обличчя, від якого потерпілий упав всередину будинку та втратив свідомість. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зв`язали ОСОБА_3 руки та ноги, позбавивши його можливості пересуватися та чинити опір. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали у ОСОБА_3 віддати грошові кошти, при цьому обшукуючи та перекидаючи речі у будинку, а коли ОСОБА_3 повідомив, що грошей у будинку немає, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи майном потерпілого на загальну суму 483, 33 грн.
01 листопада 2015 року приблизно о 22:00 год. ОСОБА_2, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, проник на подвір`я приватного дачного будинку АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_4, де скориставшись відсутністю власника, розбив скло у вікні, проник всередину, звідки здійснив крадіжку побутової техніки, електроприладів та іншого майна. Після чого, продовжуючи свій злочинний намір, шляхом пошкодження замка, ОСОБА_2 проник всередину до підсобного приміщення, що розташоване на території подвір`я вказаного домогосподарства, звідки здійснив крадіжку газонокосарки, електрокультиватора, електроподовжувача та залишив місце вчинення злочину, спричинивши ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 9 532,60 грн.
06 січня 2016 року приблизно 23:00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою, повторно, з корисливих спонукань, маючи при собі заздалегідь заготовлені речі для скоєння злочину, прикриваючи обличчя в`язаними шапками з прорізами для очей та будучи в рукавичках, таємно проникли на територію подвір`я будинку АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_5 . Шляхом зняття однієї частини брами воріт із завісів, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проникли до приміщення гаража, звідки здійснили крадіжку майна, що належало ОСОБА_5 на загальну суму 3536,87 грн, а також незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме мопедом марки "Yamaha Cygnus 125", вартістю 3000 грн. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишили місце вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 6 536,87 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2019 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2019 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині застосування вимог ч.5 ст.72 КК змінено.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК зараховано ОСОБА_2 у строк покарання частину відбутого покарання за попереднім вироком, а саме з 29.01.2016 по 09.04.2017.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону №838-VІІІ від 26.11.2015 зараховано ОСОБА_2 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 10.04.2017 по день набрання даним вироком законної сили.
На підставі ч. 4 ст.70, ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 в строк покарання частину відбутого покарання за попереднім вироком, а саме з 29.01.2016 по 09.04.2017.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону №838-VІІІ від 26.11.2015 зараховано ОСОБА_1 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 10.04.2017 по день набрання даним вироком законної сили.
У решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах:
- захисник Шеремет Г.А. в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, недоведеність винуватості її підзахисного в інкримінованих йому злочинах, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також неповне зарахування строку попереднього ув`язнення до строку відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції,
- захисник Кіцула В.І. в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Кіцула В.І. в інтересах ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор просив відмовити у задоволенні касаційних скарг захисників, залишити судові рішення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Як вбачається із матеріалів провадження, викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК, ґрунтуються на сукупності зібраних у провадженні доказів, які досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи.