1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


14 грудня 2020 року

м. Київ


справа № 755/19220/18


провадження № 61-385св20


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року у складі судді Галагана В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.


Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається із квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 .

Вказувала, що вона у визначені законом порядку і строки подала до Десятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, але згідно з інформаційними довідками КВ-2015 № 16700 і КВ-2015 № 16699, виданих комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації", квартира АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 не зареєстрована. Як їй стало відомо, вказане майно ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2, однак, вважала цей заповіт недійсним, оскільки спадкодавець зловживав спиртними напоями, тому його волевиявлення у момент складання цього заповіту не було вільним.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3, згідно з яким останній на випадок своєї смерті заповів квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .


Короткий зміст судових рішень


Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.


Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оспорюваний заповіт складений з дотриманням вимог щодо його форми і змісту, волевиявлення ОСОБА_3 щодо розпорядження своїм майном на користь відповідача було вільним і відповідало його волі, тому відсутні підстави вважати цей правочин недійсним.

Крім того, враховуючи, що підставою звернення позивача до суду з цим позовом про визнання недійсним заповіт, складеного її батьком щодо квартири АДРЕСА_1, є її намір отримати свідоцтво про право власності у порядку спадкування за законом на вказану квартиру, суд вказав, що зазначена квартира ОСОБА_3 за життя була подаровано його дружині, відповідачу у справі ОСОБА_2, на підставі договору дарування від 19 лютого 2005 року, тому це майно не входить до спадкового майна після смерті ОСОБА_3 .


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.


Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.


Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень неповно з`ясовані усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не досліджені та залишились без належної оцінки наявні у матеріалах справи докази, оскільки вона на виконання вимог частини першої статті 81 ЦПК України надала суду належні і достатні докази на підтвердження того, що її батько за життя зловживав спиртними напоями, а тому у момент посвідчення оскаржуваного заповіту не міг розуміти значення та наслідки своїх дій.


Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано


Фактичні обставини справи, встановлені судами


ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 07 листопада 2014 року, актовий запис № 693.


01 липня 2003 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори Вороніною С. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1н-2247, згідно з яким останній на випадок своєї смерті квартиру АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2 .


19 лютого 2005 року ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири, посвідченого державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Паньшиною О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 4у-289, подарував квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .


Згідно з Інформаційною довідкою від 16 червня 2015 року, виданою комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності", квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 19 грудня 2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.


Постановою державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори від 18 грудня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .


2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


................
Перейти до повного тексту