Постанова
Іменем України
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 179/773/17
провадження № 61-7041св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 16 жовтня 2008 року між Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 22 718 доларів США зі сплатою 10,99 % річних на строк до 15 жовтня 2015 року.
У рахунок забезпечення належного виконання зобов`язання 16 жовтня 2008 року між сторонами укладено договір застави № 728, за умовами якого предметом застави став транспортний засіб - автомобіль марки "DODGE", модель "Caliber", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Банк належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним вище правочином.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 27 квітня 2017 року утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 21 097,66 доларів США та зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 17 815,05 доларів США.
На підставі викладеного, ПАТ "Укрсоцбанк" просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 912,71 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про його право на використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями. Вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті є необґрунтованими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" кредитну заборгованість за договором № 198/03-08 від 16 жовтня 2008 року в сумі 38 912,71 доларів США, з яких: 21 097,66 доларів США - заборгованість за кредитом та 17 815,05 доларів США - заборгованість по відсоткам.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щостягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалася за договором і позивач просить стягнути суму заборгованості в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству України.
Позивачем доведено, що на момент укладення кредитного договору він мав право здійснювати операції з валютними цінностями, у тому числі й операції, які пов`язані із іноземною валютою, що підтверджується Генеральною ліцензією № 5 від 29 грудня 2001 року та Письмовим дозволом Національного банку України (далі - НБУ) № 5-2 від 29 липня 2003 року.
Отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами у справі, в силу укладеного договору у відповідача виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірі та у строки, зазначені у кредитному договорі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17 серпня 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором.
У зв`язку з прийняттям такого рішення, зобов`язання за кредитним договоромприпинилися.
Натомість між сторонами існують відносини щодо заборгованості по сплаті боргу, стягнутого судовим рішенням.
Крім того, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року, яка набрала чинності, відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Укрсоцбанк" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 08 травня 2012 року на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17 серпня 2011 року.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу.
07 серпня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 жовтня 2008 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 22 718 доларів США зі сплатою 10,99 % річних на строк до 15 жовтня 2015 року.
У рахунок забезпечення належного виконання зобов`язання 16 жовтня 2008 року між сторонами укладено договір застави № 728, за умовами якого предметом застави став транспортний засіб - автомобіль марки "DODGE", модель "Caliber", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17 серпня 2011 року позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 16 жовтня 2008 року у розмірі 225 132, 70 грн, яка складається з: поточної заборгованості за кредитом у розмірі 16 758 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року складає 133 589, 75 грн, поточної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 476,60 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року складає 3 799,31 грн, простроченої заборгованості за кредитом 4 339,66 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року складає 34 594,47 грн, простроченої заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 3 323,41 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року складає 26 493,23 грн, пені у розмірі 6 808,28 грн та штрафу у розмірі 19 847,67 грн.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості станом на 27 квітня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором від 16 жовтня 2008 року складає 38 912,71 доларів США, з яких 21 097,66 доларів США - заборгованість за кредитом та 17 815,05 доларів США - заборгованість по відсоткам.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.