Постанова
Іменем України
15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 282/764/17
провадження № 61-8134св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайн-Україна",
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Данилевич", ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайн-Україна" на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайн-Україна" (далі - ТОВ "Агролайн-Україна") звернулося до суду ізпозовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данилевич" (далі - ТОВ "Данилевич"), ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди та визнання договору оренди землі поновленим.
Позов обґрунтований тим, що 01 березня 2007 року між ТОВ "Агролайн-Україна" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, розташованої на території Коростківської сільської ради Любарського району, зареєстрований Любарським районним відділом Житомирської регіональної філії центру Державного земельного кадастру (далі - Любарський держгеокадастр) 14 травня 2007 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040721300022. Пунктом 8 цього договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.
14 березня 2017 року ТОВ "Агролайн-Україна" звернулося до ОСОБА_1 з листом, в якому повідомило її про намір укласти договір оренди землі на новий строк. До повідомлення позивач додав проєкт додаткової угоди до договору оренди землі. ОСОБА_1 у строк, визначений Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон), не надала відповіді чи заперечення на лист ТОВ "Агролайн-Україна".
Після закінчення строку дії договору оренди землі від 01 березня 2007 року, ТОВ "Агролайн-Україна", 03 липня 2017 року довідалося, що між ТОВ "Данилевич" і ОСОБА_1 02 березня 2017 року укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, розташованої на території Коростківської сільської ради Любарського району, умови якого гірші, ніж запропоновані позивачем у додатковій угоді.
Також позивач дізнався, що договір оренди землі від 02 березня 2017 року відповідачі розірвали, натомість 06 вересня 2017 року ТОВ "Данилевич" та ОСОБА_1 уклали новий договір оренди землі щодо тієї ж земельної ділянки, приховавши від державного реєстратора відомісті про існування зареєстрованого на той момент договору оренди землі між ТОВ "Агролайн-Україна" та ОСОБА_1 .
З огляду на наведені неправомірні дії ОСОБА_1, ТОВ "Агролайн-Україна" просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Данилевич" 02 березня 2017 року; визнати поновленим на умовах, викладених у проєкті додаткової угоди від 14 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, розташованої на території Коростківської сільської ради Любарського району, укладений між ТОВ "Агролайн-Україна" і ОСОБА_1 01 березня 2007 року та зареєстрований у Любарському держгеокадастрі 14 травня 2007 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 04721300022; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Данилевич " 06 вересня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, укладений 02 березня 2017 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Данилевич". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, укладений 06 вересня 2017 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Данилевич". Визнано поновленим на умовах, викладених у проєкті додаткової угоди від 14 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, розташованої на території Коростківської сільської ради Любарського району, укладений між ТОВ "Агролайн-Україна" і ОСОБА_1 01 березня 2007 року та зареєстрований у Любарському держгеокадастрі 14 травня 2007 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 04721300022.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач як орендар земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 01 березня 2007 року скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та листом від 14 березня 2017 року повідомив орендодавця ОСОБА_1 про намір переукласти договір оренди землі на новий строк на умовах, передбачених проєктом додаткової угоди від 14 березня 2017 року. Однак ОСОБА_1 лист позивача не розглянула, жодних пропозицій щодо істотних умов договору не надала та не висловила заперечень щодо поновлення договору оренди землі від 01 березня 2007 року на новий строк.
Укладення 02 березня 2017 року між ТОВ "Данилевич" і ОСОБА_1 договору оренди землі, яка була предметом договору оренди землі від 01 березня 2007 року, порушило переважне право ТОВ "Агролайн-Україна" як попереднього орендаря на переукладення договору. Враховуючи, що після закінчення строку дії договору належна ОСОБА_1 земельна ділянка фактично продовжувала знаходитися у користуванні ТОВ "Агролайн-Україна" як орендаря до 30 червня 2017 року, а ОСОБА_1 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не звернулася до позивача з листом-повіломленням про заперечення поновлення, договір оренди зазначеної земельної ділянки від 01 березня 2007 року, укладений між ТОВ "Агролайн-Україна" і ОСОБА_1, відповідно до статті 33 Закону підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 березня 2019 року рішення Любарського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2018 року в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, укладеного 06 вересня 2017 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Данилевич", та визнання поновленим на умовах, викладених у проєкті додаткової угоди від 14 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, розташованої на території Коростківської сільської ради Любарського району, укладений між ТОВ "Агролайн-Україна" і ОСОБА_1 01 березня 2007 року та зареєстрований у Любарському держгеокадастрі 14 травня 2007 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 04721300022, скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агролайн-Україна" 800,00 грн судових витрат.
Стягнуто з ТОВ "Агролайн-Україна" на користь ТОВ "Данилевич" 4 000,00 грн судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки укладений 01 березня 2007 року між ТОВ "Агрлайн-Україна" і ОСОБА_1 договір оренди землі набув чинності з моменту його державної реєстрації 14 травня 2007 року та діяв до 14 травня 2017 року, укладення 02 березня 2017 року між ТОВ "Данилевич" і ОСОБА_1 договору оренди землі є неправомірним зважаючи на те, що його укладено до закінчення строку дії договору від 01 березня 2007 року.
Водночас укладення договору оренди землі між ТОВ "Данилевич" і ОСОБА_1 06 вересня 2017 року не суперечить законодавству та не порушує переважне право ТОВ "Агролайн-Україна" на пролонгацію договору оренди землі від 01 березня 2007 року, оскільки орендодавець ОСОБА_1 виявила волю щодо відмови від продовження строку оренди, повідомивши ТОВ "Агролайн-Україна" листом від 23 січня 2017 року про відсутність у неї наміру поновлювати договірні відносини за цим договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ТОВ "Агролайн-Україна" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, просило скасувати оскаржуване судове рішення в частині, якою скасовано рішення Любарського районного суду Житомирсьої області від 09 жовтня 2018 року, а саме: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, укладеного 06 вересня 2017 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Данилевич", та визнання поновленим на умовах, викладених у проєкті додаткової угоди від 14 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 1823183400:05:002:0042, розташованої на території Коростківської сільської ради Любарського району, укладений між ТОВ "Агролайн-Україна" і ОСОБА_1 01 березня 2007 року та зареєстрований у Любарському РВ Житомирської РФЦ ДЗК 14 травня 2007 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 04721300022, в іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин частину шосту статті 33 Закону та необґрунтовано послався на правовий висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 395/1458/16-ц (провадження № 61-6190св18) про те, що заперечення зі сторони орендодавця в поновленні договору з попереднім орендарем є підставою для припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі.
ОСОБА_1 не виконала обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 33 Закону, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом переважного права на пролонгацію договору оренди землі після здійснення всіх юридичних дій, передбачених частинами другою-п`ятою статті 33 Закону.
Аргументи інших учасників справи
У червні 2019 року від ТОВ "Данилевич" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного суду від 06 березня 2019 року - без змін.
Зазначило, що доводи касаційної скарги необґрунтовані, рішення суду апеляційної інстанцій законне й ухвалене із додержанням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.
Позивач помилково вважає, що початок перебігу сроку дії договору оренди землі від 01 березня 2007 року, укладеного між ТОВ "Агролайн-Україна" і ОСОБА_1, почався з дати його реєстрації 14 травня 2007 року, а не з дати його укладення 01 березня 2007 року. Вказане суперечить частинам першій та другій статті 631 ЦК України, частині першій статті 20 Закону та частині другій статті 125 ЗК України.
З огляду на те що договір оренди землі від 01 березня 2007 року набув чинносі з 01 березня 2007 року, термін його дії закінчився 28 лютого 2017 року, позивач помилково вважає, що він повідомив ОСОБА_1 про своє бажання продовжити договір оренди землі від 01 березня 2007 року у строки, визначені частиною другою статті 33 Закону. Позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення про бажання скористатися правом на поновлення договору оренди землі від 01 березня 2007 року лише 30 березня 2017 року, пропустивши строк звернення з таким повідомлення, оскільки частиною другою статті 33 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії договору оренди землі. Отже, позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди землі 01 березня 2007 року. Водночас ОСОБА_1 своєчасно, у строки, визначені договором оренди землі від 01 березня 2007 року, направила 30 січня 2017 року ТОВ "Агролайн-України" повідомлення про відсутність наміру поновлювати строк дії договору оренди землі від 01 березня 2007 року.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у квітні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії КТ № 025727 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,4538 га, кадастровий номер 1823183400:05:0020042, що розташована на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області.
01 березня 2007 року між ТОВ "Агролайн-Україна" (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки площею 4,4538 га, розташованої на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області на відстані 4 570 м від с. Коростки, строком на 10 років з виплатою орендної плати у розмірі 511,35 грн щороку (1,5 % вартості земельної ділянки). Цей договір зареєстрований у Любарському держгеокадастрі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14 травня 2007 року № 040721300022.
Із матеріалів справи відомо, що листом-повідомленням від 23 січня 2017 року ОСОБА_1 повідомила ТОВ "Агролайн-Україна" про відсутність у неї наміру поновлювати договірні відносини за вказаним договором та просила повернути їй земельну ділянку згідно з актом приймання-передачі і не приступати до її обробітку. Зазначила, що строк дії укладеного між ними договору закінчується 01 березня 2017 року, і вона відповідно до пункту 8 договору не має наміру поновлювати договірні відносини з ТОВ "Агролайн-Україна". Наголосила, що в разі, якщо після закінчення строку дії договірних відносин позивач приступить до обробітку належної їй на праві власності земельної ділянки, вона буде розцінювати це як самовільне зайняття земельної ділянки та залишить за собою право на збір урожаю. Вказала, що в разі ігнорування її повідомлення, невжиття заходів щодо повернення їй земельної ділянки з 01 березня 2017 року буде вважати договір закінченим, а належну їй земельну ділянку поверненою. Цей лист представник ТОВ "Агролайн-Україна" отримав 02 лютого 2017 року.