Постанова
Іменем України
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 307/4363/14-ц
провадження № 61-18379св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тячівська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_4, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2019 року у складі судді Бобрушко В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Готра Т. Ю., Собослой Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_5, яка до смерті проживала в АДРЕСА_1 . Протягом останнього року життя померлої, її утриманням займалася позивач та сусіди допомагали їй, оскільки сестра важко хворіла, мала хронічний гепатит форми "В", цироз печінки.
Після смерті сестри позивач дізналася, що існує заповіт, складений ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Заповіт, ніби-то складений від імені її сестри, вважає недійсним через наступні підстави: підпис та напис на заповіті явно виконаний не її сестрою, оскільки очевидним є та обставина, що писала заповіт малограмотна особа, яка переписували букви по окремо, підпис виконаний з відхиленням і необґрунтованими зупинками, тоді як почерк та підпис її сестри був високо відпрацьований та чіткий; за твердженням свідків у момент коли нотаріус перебував у неї вдома і вона підписувала якісь документи, в тому числі і заповіт, то в цей період вона перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння та будучи залежною від алкоголю, не віддавала звіту про дії, які вчиняла та через стан сп`яніння реально не сприймала їх. Позивач вважає, що даний заповіт якщо і був складений, то під впливом алкогольного сп`яніння, через що в момент його вчинення сестра не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, тобто її волевиявлення не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.
В порушення вимог пункту 3 Глави 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5 заповіт не містить посвідчувального напису нотаріуса про те, що такий складений за місцем проживання заповідача, не зазначена адреса його складання, причини його складання поза приміщенням державної нотаріальної контори. Позивач вважає, що заповіт складений з порушенням щодо його форми та посвідчення.
Просила визнати недійсним заповіт, складений від імені її сестри, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений та зареєстрований державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори 23 вересня 2014 року в реєстрі за № 3-1873.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Тячівська держана нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, відмовлено.
Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 лютого 2015 року щодо накладення заборони на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасовано.
Судові рішення мотивовані тим, що заповіт від 23 вересня 2014 року складався за особистим зверненням ОСОБА_5, дієздатність якої нотаріусом перевірено. Будь-яких доказів про те, що на момент посвідчення заповіту заповідач не мала повної цивільної дієздатності, у матеріалах справи відсутні. Форма заповіту відповідає вимогам статті 1247 ЦК України, оскільки заповіт складений в письмовій формі, уповноваженою на це особою - нотаріусом, містить вказівку на місце та час його складання - АДРЕСА_1, в заповіті міститься особистий підпис ОСОБА_5 та на зворотній сторінці вказаного заповіту міститься відповідний посвідчувальний напис, в якому зазначено, що заповіт посвідчено на дому із-за похилого віку та хвороби заповідача ОСОБА_5, 23 вересня 2014 року, об 11 годині 20 хвилин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом ОСОБА_4, у якій просить скасувати рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав висновку криміналістичної експертизи жодної правової оцінки. Апеляційний суд залишив поза увагою встановлений висновком експертизи факт підписання заповіту спадкодавцем у незвичному стані. Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт вживання спадкодавцем спиртних напоїв за сприянням відповідачів у день підписання нею заповіту. Відповідачі не надали суду інших доказів на спростування факту вживання спадкодавцем спиртних напоїв. Враховуючи встановлені судами факти порушення нотаріусом процедури оформлення заповіту та допущені ним грубі помилки при його складанні та реєстрації, суди повинні були визнати такий заповіт недійсним.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу, у якому просять закрити касаційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано справу № 307/4363/14-ц із суду першої інстанції.
У листопаді 2019 року справа № 307/4363/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з таких підстав.
Суди встановили, що за заповітом, посвідченим та зареєстрованим державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Дуйчак Т. А. 23 вересня 2014 року в реєстрі за № 3-1873, ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося.
В посвідчувальному написі, який міститься на зворотній сторінці вказаного заповіту, зазначено, що заповіт посвідчено вдома по АДРЕСА_1 із-за похилого віку та хвороби заповідача ОСОБА_5, об 11 годині 20 хвилин.
В реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Тячівської державної нотаріальної контори за 2014 рік міститься запис № 3-1873 від 23 вересня 2014 року про посвідчення заповіту ОСОБА_5 на дому по АДРЕСА_1 в 11 годин 20 хвилин.
Згідно журналу обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, під записом № 20 від 23 вересня 2014 року зазначено, що ОСОБА_5, у зв`язку з похилим віком, об 11 годині 23 вересня 2014 року в Тячівську державну нотаріальну контору щодо складання заповіту та заяви про прийняття спадщини за законом.