Постанова
Іменем України
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 524/4557/17
провадження № 61-2736св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 березня 2018 року у складі судді Андрієць Д. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про відновлення меж земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що вона є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 459,0 кв. м для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .
Власником суміжної земельної ділянки є ОСОБА_2, яка у 2009 році самовільно встановила бетонний паркан з порушенням меж земельних ділянок, у зв`язку із чим площа її земельної ділянки зменшилась
до 455,0 кв. м.
Посилаючись на те, що вказані обставини створюють для неї перешкоди
в оформленні права власності на земельну ділянку, виділену
їй у користування, та ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 за свій рахунок відновити у попередній стан самовільно зайняту частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у її користуванні
у відповідності до конфігурації меж та лінійних розмірів, згідно із даними технічного паспорту на цю земельну ділянку від 07 березня 2003 року
№ 3132, а саме: перенести самовільно побудований паркан на межу
з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та не чинити їй перешкод у володінні і користуванні своєю земельною ділянкою, оформленні права власності на повноцінну її частину площею 459,0 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука
від 13 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом перенесення збудованої огорожі по ширині: по межі А-Б (з боку
АДРЕСА_1 ) на 0,28 м, по межі А1-Б1 (з боку садиби
АДРЕСА_2 ) на 0,27 м, згідно висновку експертного земельно-технічного дослідження від 03 лютого 2015 року № 1/4-15, складеного судовим експертом Шлапак С. Л.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою надано належні та допустимі докази, які підтверджують те, що з боку суміжного власника земельної ділянки по АДРЕСА_1,
у результаті встановлення огорожі виникло скорочення земельної ділянки по АДРЕСА_1 по ширині: по межі А-Б (з боку
АДРЕСА_1 ) на 0,28 м, по межі А1-Б1 (з боку садиби
АДРЕСА_2 ) на 0,27 м. Відповідачкою не було надано доказів, які б спростовували позовні вимоги ОСОБА_1 . У зв`язку із чим, суд першої інстанції вважав, що є правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 вересня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 березня 2018 року
у справі № 524/4557/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення меж земельної ділянки, залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 13 березня 2018 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вирішуючи спір
по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо відновлення меж земельної ділянки, оскільки позивачкою було надано належні та допустимі докази, які підтверджують те, що з боку суміжного власника земельної ділянки (відповідачки) по
АДРЕСА_1 , у результаті встановлення огорожі виникло скорочення земельної ділянки по АДРЕСА_1 по ширині:
по межі А-Б (з боку АДРЕСА_1 ) на 0,28 м, по межі А1-Б1 (з боку садиби АДРЕСА_2 ) на 0,27 м, а відповідачкою не було надано доказів, які б спростовували позовні вимоги ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 березня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цієї справи
із Автозаводського районного суду м. Кременчука.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.
ОСОБА_2 посилалась на те, що суд першої інстанції розглянув справу
за її відсутності, не маючи даних щодо її повідомлення у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду, у зв`язку із чим,
як вона вважала, її було фактично позбавлено права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.
Переглядаючи судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції на вказане не звернув уваги.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником будинку
АДРЕСА_1 , загальною площею 59,0 кв. м, розташованого на земельній ділянці, площею 459,0 кв. м (а. с. 41).
Власником суміжного житлового будинку
АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці, площею 446,0 кв. м,
є ОСОБА_2 (а. с. 43).
Згідно висновку експертного земельно-технічного дослідження № 1/4-15, складеного 03 лютого 2015 року судовим експертом Шлапак С. Л.,
у результаті обстеження, проведеного експертом топографо-геодезичних робіт, виконаних спеціалістами товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Макс" встановлено, згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 07 березня 2003 року за № 3132, площа земельної ділянки АДРЕСА_1, наданої
в користування ОСОБА_1 по нормі становить 459,0 кв. м; на момент обстеження в користуванні власника домоволодіння
АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка, площею 455,0 кв. м, що на 4,0 кв. м менше ніж зазначено в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 07 березня 2003 року за № 3132.
Крім того було встановлено невідповідність конфігурації земельної ділянки АДРЕСА_1, що полягає у невідповідності розмірів земельної ділянки, які відображені у технічному паспорті
на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 07 березня 2003 року
за № 3132 тим, що були виявлені під час проведення вимірювання цієї земельної ділянки. Експертом було встановлено, що з боку суміжного власника земельної ділянки по АДРЕСА_1,
в результаті встановлення огорожі виникло скорочення земельної ділянки по АДРЕСА_1 по ширині: по межі А-Б (з боку
АДРЕСА_1 ) на 0,28 м, по межі А1-Б1 (з боку садиби
АДРЕСА_2 ) на 0,27 м (а. с. 7-15).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права