ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 812/595/16
адміністративне провадження № К/9901/24800/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Старобільської об`єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року (головуючий суддя - Ковальова Т.М.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Василенко Л.А., судді - Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.)
у справі №812/595/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання"
до Старобільської об`єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Старобільської об`єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Старобільська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що частина податкових повідомлень - рішень та вимог відповідача відкликані та скасовані органами державної фіскальної служби за результатами їх адміністартивного оскарження, а інша частина податкових повідомлень - рішень та вимог контролюючого органу, скасовані відповідними судовими рішеннями, що набрали законної сили, за результатами їх оскарження у судовому порядку. За таких обставин, оскаржуване рішення відповідача про опис майна у податкову заставу прийняте відповідачем у зв`язку з наявністю у Товариства (за вказаними вище податковими повідомленнями - рішеннями та вимогами) суми податкового боргу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також Товариство вказує про протиправність внесення контролюючим органом до інтегрованої картки платника відомостей про наявність у позивача податкового боргу у розмірі 160035,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано рішення Старобільської ОДПІ про опис майна у податкову заставу від 19.05.2016 №4757/8/12-30-17;
- визнано протиправними дії відповідача щодо внесення Старобільською ОДПІ до інтегрованої картки платника податків відомостей про наявність у ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" податкової заборгованості у сумі 160035,00 грн (головний офіс Старобільської ОДПІ - 72211,00 грн; Новопсковське відділення Старобільської ОДПІ - 47062,00 грн; Марківське відділення Старобільської ОДПІ-40762,00 грн);
- зобов`язано Старобільську ОДПІ вилучити з інтегрованої картки платника податків відомості про наявність у ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" податкової заборгованості у сумі 160035,00 грн (Старобільська ОДПІ-72211,00 грн; Новопсковське відділення Старобільської ОДПІ-47062,00 грн; Марківське відділення Старобільської ОДПІ-40762,00 грн);
- стягнуто з Старобільської ОДПІ на користь ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у сумі 2 756,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції та в період її проведення звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Вказали, що податкові вимоги та податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, якими платнику визначено суму податкового боргу з земельного податку, орендної плати за землю, та нараховано штрафні санкції, відкликані (скасовані) органами державної фіскальної служби та визнані протиправними і скасовані в судовому порядку відповідними судовими рішеннями, що набрали законної сили. За таких обставин, оскаржуване рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу є таким, що прийнято відповідачем передчасно, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки заборгованість за узгодженими податковими зобов`язаннями у Товариства за спірний період відсутня. Також суди зазначили про протиправність дій контролюючого органу щодо внесення до інтегрованої картки платника відомостей про наявність у Товариства суми заборгованості у розмірі 160035,00 грн.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII відповідні зміни щодо звільнення від сплати земельного податку суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, до Податкового кодексу України внесені не були, а тому відсутні правові підстави для застосування положень вказаного вище Закону, зокрема, щодо встановлених ним пільг зі сплати земельного податку до спірних правовідносин. Наголошує на тому, що Старобільська ОДПІ не має технічної можливості вносити на видаляти записи про наявність податкової заборгованості з інтегрованої картки платника податків, оскільки такі дані формуються в автоматичному режимі відповідно до поданих суб`єктами господарювання декларацій.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
23 січня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
19 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції від 03.10.2017).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач подав до Старобільської ОДПІ податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014, 2015, 2016 роки, в яких платником самостійно визначено належні до сплати суми грошового зобов`язання.
У зв`язу з несплатою Товариством самостійно задекладрованих грошових зобов`язань з плати за землю відповідач сформував податкові вимоги від 10.12.2014 №40, від 04.07.2015 №283-25, від 04.07.2015 №231-25, від 06.07.2015 №207-25, від 06.07.2015 №285-25, від 04.07.2015 №259-25, від 10.12.2014 №75, від 10.12.2014 №9336-12 та прийняв податкові повідомлення-рішення від 23.11.2015 №0002381500 та від 23.11.2015 №0002371500, якими застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення Товариством граничного строку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 20% у сумі 22,97 грн та у розмірі 10% у сумі 4286,41 грн.
Листом від 19.05.2016 №4760/8/12-30-17 "щодо виділення ліквідного майна для опису в податкову заставу" Старобільська ОДПІ повідомила позивача про те, згідно з відомостями зворотного боку облікової картки платника, станом на 01.06.2016, за Товариством рахується заборгованість з плати за землю у розмірі 160035,00 грн, що також підтверджується довідками Старобільської ОДПІ.
19.05.2016 Старобільською ОДПІ прийнято рішення про опис майна ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" у податкову заставу.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67 Конституції України).
Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Пунктом 56.1 статті 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.12 статті 56 ПК України якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Згідно з пунктом 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.