ПОСТАНОВА
Іменем України
21 грудня 2020 року
Київ
справа №229/4165/17
провадження №К/9901/51802/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області про зобов`язання провести вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сіваченка І.В., Блохіна А.А., Гаврищук К.Г. від 25 квітня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області провести поновлення та виплату їй пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 18 грудня 2017 року позов задоволено.
Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
3. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має право на поновлення їй виплати пенсії. Підстави для поновлення конституційного права позивача на виплату пенсії виникли після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009. Суд зазначив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок відмови відповідача поновити виплату пенсії, таким чином правильним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії позивачу з 07 жовтня 2009 року шляхом її призначення відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 грудня 2017 року скасовано. Прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у поновленні пенсії, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, оскільки позивачем при зверненні із заявою про поновлення виплати пенсії було порушено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулася із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України.
8. З 1994 року позивачу було призначено пенсію за віком, яка виплачувалася їй до виїзду за кордон Кіровським райсобезом м. Макіївки Донецької області.
9. 13 листопада 1996 року ОСОБА_1 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була взята на облік у консульському відділенні посольства України в Державі Ізраїль.
10. Починаючи з 1997 року і станом на день звернення до суду позивач призначеної по закону пенсії не отримувала.
11. 20 квітня 2017 року представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з заявою, в якій просив визначити уповноважений територіальний орган, що має розглядати заяву позивача про поновлення виплати пенсії по суті та направити її за належністю.
12. Пенсійний фонд України листом від 12 травня 2017 року № 5359/3-11 направив заяву представника позивача з доданими документами, необхідними для призначення пенсії, до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області.
13. Листом Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області від 26 травня 2017 року повідомлено представника позивача про відсутність законодавчих підстав для розгляду заяви про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1, оскільки:
- заявник не звернувся до управління особисто;
- згідно інформації з Центральної бази даних одержувачів пенсії ОСОБА_1 не перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України, електронна та паперова пенсійна справа відсутня.
14. Представник позивача повторно 21 липня 2017 року поштою подав відповідачу особисту заяву ОСОБА_1 від 17 лютого 2017 року про поновлення виплати пенсії разом з копіями паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ІПН, трудової книжки, посвідчення ветерана праці.
15. Листом відповідача № 10812/03 від 07 липня 2017 року представнику позивачки було повідомлено про відсутність підстав про розгляд заяви про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з підстав:
- заявник не звернувся до управління особисто;
- згідно інформації з Центральної бази даних одержувачів пенсії ОСОБА_1 не перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України, електронна та паперова пенсійна справа відсутня.
16. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
17. В обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що підстави для поновлення її конституційного права на виплату пенсії виникли після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зазначає, що порушення її права відбулося після відмови відповідача розглянути її заяву про поновлення виплати пенсії. Таким чином, правильним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача провести їй поновлення та виплату пенсії з 07 жовтня 2009 року шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
18. У відзиві на касаційну скаргу Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як правонаступник Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.
19. У відповіді на відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує на те, що особо, яка проживає за кордоном, має право на поновлення виплати пенсії, реалізація якого повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і затвердженому на його виконання положень Порядку №22-1.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
21. Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
22. Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
23. Нормами статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
24. Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
25. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
26. Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
27. Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
28. Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.