ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 804/8909/16
адміністративне провадження № К/9901/15293/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 804/8909/16
за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В., заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М., начальника відділу-головного бухгалтера прокуратури Дніпропетровської області Гіляки Р.Г. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2017, ухвалену у складі головуючого судді Захарчук -Борисенко Н.В. та
постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І., суддів Суховарова А.В., Головко О.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати дії начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В. при наданні ОСОБА_1 відповіді від 09.11.2016 № 11-5653-16 такими, що суперечать вимогам Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР);
визнати дії заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. та начальника відділу - головного бухгалтера Гіляки Р.Г. при наданні відповідей-довідок від 13.06.2016 № 18-199 вих-16 та від 07.11.2016 № 18-265 вих16 у частині зазначення посадового окладу у сумі 2083, 00 грн та надбавки за вислугу років у розмірі 40% у сумі - 887, 20 грн неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, у тому числі Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", Закону № 393/96-ВР та постанові Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури" (далі - постанова № 1090);
зобов`язати посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 відповідь-довідку із зазначенням посадового окладу та надбавки за вислугу років у сумах та розмірах з урахуванням вимог статті 81 Закону № 1697-VII та постанови № 1090 (у редакціях, що діяли на час звернення ОСОБА_1 до прокуратури).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що надані ОСОБА_1 довідки-відповіді від 13.06.2016 № 18-199вих16, від 07.11.2016 № 18-265вих16 є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, та суперечать вимогам Закону № 393/96-ВР, а дії заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г. при прийнятті таких рішень такими, що порушують вимоги Конституції України та чинного законодавства України, у тому числі Закону № 393/96-ВР, Закону № 1697-VII, постанови № 1090 у частині зазначення посадового окладу у сумі 2083,00 грн, а також суми надбавки за вислугу років у розмірі 40% - 887,20 грн.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 30.01.2017 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав дії заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова P.M. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г. при наданні відповідей-довідок від 13.06.2016 №18-199 вих.16 і від 07.11.2016 № 18-265 вих.16 у частині зазначення посадового окладу у сумі 2083,00 грн та надбавки за вислугу років у розмірі 40% у сумі - 887,20 грн неправомірними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України, у тому числі Закону № 1697-VII та постанови № 1090;
зобов`язав посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 відповідь-довідку із зазначенням посадового окладу та надбавки за вислугу років у сумах та розмірах з урахуванням вимог статті 81 Закону № 1697-VII та постанови № 1090 (у редакціях, що діяли на час звернень ОСОБА_1 до прокуратури);
в решті позовних вимог - відмовив.
3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.04.2017 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 03.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій, посилаючись порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.05.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
9. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 №2314/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями на підставі ухвали Верховного Суду від 23.11.2020 про самовідвід судді-доповідача Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
10. Протоколом розподілу справи від 26.11.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
11. Ухвалою судді Верховного Суду від 07.12.2020 прийнято зазначену справу до свого провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 02.09.2013 був звільнений з органів прокуратури Дніпропетровської області за власним бажанням з посади прокурора відділу.
13.06.2016 та 07.11.2016 позивач звернувся до прокуратури Дніпропетровської області з метою отримання довідки про розмір заробітної плати прокурора за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію.
На звернення позивача 13.06.2016 за № 18-199 вих.16 за підписом заступника прокурора області Черкашина Ю.О. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г., а також 07.11.2016 № 18-265 вих.16 за підписом першого заступника прокурора області Соскова P.M. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г. ОСОБА_1 було надано відповіді-довідки про те, що позивач дійсно працював у прокуратурі Дніпропетровської області на посаді старшого прокурора відділу. Відповідна заробітна плата з 01.12.2015 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (далі - постанова № 505), постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова № 1013) складається, зокрема, з: посадового окладу - 2083,00 грн., класного чину - 135,00 грн., вислуги років 40% - 887,20 грн., тощо. Усього: 10643,54 грн. Крім того, 09.11.2016 за № 11-5653-16 начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивною О.В. позивачу була надана відповідь з роз`ясненнями статті 81 Закону № 1697-VII і постанов № 1090 та від 07.05.2008 № 425 "Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам органів прокуратури та про їх медичне обслуговування".
У відповіді начальника відділу Крапивної О.В. від 09.11.2016 № 11-5653-16 на звернення позивача щодо виплати надбавки за вислугу років зазначено, що норми статті 81 Закону № 1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно із статтею 81 Закону № 1697-VII та постановою № 1090 прокурорам, які проходять службу виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у відповідних розмірах, зокрема понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Також суди встановили, що стаж роботи позивача складає понад 35 років, на час виходу позивача на пенсію максимальний розмір надбавки за вислугу років становив 40 % посадового окладу при стажі роботі понад 25 років.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість нарахування позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 40%, оскільки відповідно до частини другої статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: вислугу років; виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством, отже перерахунок пенсіонеру ОСОБА_1 необхідно здійснювати за аналогією до виплат прокурорам, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько - слідчих посадах, а саме за наявності стажу більше 35 років у розмірі 50 % посадового окладу. Встановлення заступниками прокурора області Черкашиним Ю.О., Сосковим Р.М. та начальником відділу-головним бухгалтером Гілякою Р.Г. у відповідях-довідках від 13.06.2016 № 18-199 вих-16 і від 07.11.2016 № 18-265 вих16 суми посадового окладу у розмірі 2083,00 грн та надбавки за вислугу років у розмірі 40% - 887,20 грн і одночасне незастосування ними положень статті 81 Закону № 1697-VII та постанови № 1090 суперечить вимогам статей 22, 58 Конституції, оскільки обмежує права позивача, свідчить про безпідставне поширення дії старого законодавства на відносини, які мають регулюватися за новим законодавством України.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання дій начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Кропивної О.В. при наданні позивачу відповіді від 09.11.2016 №11-5653-16 такими, що суперечать вимогам Закону № 393/96-ВР, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в строки, встановленні чинним законодавством, було надано позивачу відповідь на його звернення, а тому жодні права та інтереси позивача діями вказаного відповідача не порушено.
14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив із того, що оскільки з часу набрання чинності Законом № 1697-VII зміни до постанови №505 щодо умов оплати праці, зокрема, розмірів окладів працівників прокуратури, не внесено, а Законами України про Державний бюджет України на 2015 та 2016 роки видатки на реалізацію положень статті 81 Закону № 1697-VII не передбачено, прокуратура Дніпропетровської області, як розпорядник бюджетних коштів, не мала правових підстав для нарахування заробітної плати та нарахування пенсійних виплат, поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що на час виникнення спірних правовідносин питання щодо надбавок прокураторам за вислугу років унормовано саме постановою № 1090, яка передбачає розмір надбавки 50 % від посадового окладу, а не 40 % як зазначено відповідачем у зазначених вище довідках. Також у касаційній скарзі позивач звернув увагу на порушення його майнових прав при отриманні довідок-відповідей щодо визначення розміру посадового окладу прокурора регіональної прокуратури, порівняно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратору, статус яких згідно із статтею 15 Закону № 1697-VII є єдиним. Окрім того, ОСОБА_1 вказує на те, що суди не навели жодного доводу з приводу того, що йому не було надано відповіді про відмову у задоволенні вимог, викладених у його заяві (клопотанні) від 27.10.2016 як цього вимагає частина третя статті 15 Закону № 393/96-ВР з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги відповідача, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі" (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.