ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа №712/12815/15-а
адміністративне провадження №К/9901/32640/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Державної казначейської служби України про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, за касаційною скаргою виконавчого комітету Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси у складі судді Троян Т.Є. від 27.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., Губської О.А. від 02.03.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Державної казначейської служби України (далі - Виконком Черкаської міськради, Департамент, ДКС України відповідно, відповідачі), у якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову №265 від 04.11.2015 про адміністративне стягнення, винесену адміністративною комісією виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - спірна постанова);
- закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
2. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилалася на те, що спірна постанова, на її переконання, є незаконною та безпідставною, винесеною з порушенням її права на участь у прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень. Позивач вказувала на те, що склад адміністративної комісії є неправомочним, оскільки до нього входять працівники структурних підрозділів Черкаської міської ради.
3. Також позивач зазначала, що у її діях відсутній склад правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки погодження графіку роботи торгівельного об`єкта встановлюється суб`єктом господарювання самостійно, а процедури такого погодження чинне законодавство для неї, як фізичної особи підприємця, не передбачає.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.12.2016 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано спірну постанову і закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення. Стягнуто з Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради витрати на правову допомогу в розмірі 1102, 40 гривень.
5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, у відповідності до ст. 23 Господарського кодексу України.
6. Із таким висновком суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, про що зазначив у своїй постанові від 02.03.2017, прийнятій за наслідками апеляційного перегляду справи. Також суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що оскільки об`єкт позивача не належить до об`єктів комунальної власності, а в матеріалах справи відсутні докази звернення органу місцевого самоврядування до позивача з метою узгодження зручного для населення режиму роботи кіоску, що належить позивачу, як це передбачено підпунктом 4 пункту "б" статті 30 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі також Закон №280/97-ВР), колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
7. З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення щодо задоволення позову про визнання протиправною та скасування спірної постанови та залишив його без змін у цій частині.
8. Разом з тим, апеляційний суд вказав на відсутність у адміністративного суду повноважень стосовно закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині скасував та відмовив у позові.
9. Зважаючи на те, що спір вирішено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також взявши до уваги наявні у справі матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача усіх витрат на правову в розмірі 5000 гривень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог та стягнення витрат на правову допомогу, Виконком Черкаської міськради подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у позові в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою адміністративної комісії №265 від 04.11.2016 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу 1700 гривень за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), як фізичну особу-підприємця за правопорушення, яке полягало у не оформленні дозволу на режим роботи кіоску по АДРЕСА_1, погодженого виконавчим комітетом Черкаської міської ради, так як кіоск працює цілодобово, чим порушені п. 2.4.14, 2.4.15 Правила благоустрою м. Черкаси, затверджені рішенням Черкаської міської ради від 11.11.2008 №4-688 (далі - Правила благоустрою м. Черкаси).
12. Підставою для винесення оскаржуваної постанови був протокол про адміністративні правопорушення №274 від 01.10.2015, яким в 11:35 годин зафіксовано факт відсутності дозволу на режим роботи погодженого виконавчим комітетом Черкаської міської ради в кіоску по АДРЕСА_1 .
13. Суди встановили й те, що постанова та протокол про притягнення до адміністративної відповідальності складені у відсутність позивача. Разом з тим, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1800189889593, з якого вбачається, що воно вручено особисто позивачу.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що позивач, провадячи свою господарську діяльність на території міста Черкаси, в силу вимог статті 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", була зобов`язана виконувати прийняті міською радою рішення, зокрема, щодо затвердження Правил благоустрою м. Черкаси, які нечинними не визнавались і не скасовувались у судовому порядку, та якими встановлено обов`язки стосовно отримання документа про встановлення виконавчим комітетом Черкаської міської ради режиму роботи (для об`єктів торгівлі та сфери послуг), а також дотримання встановленого виконавчим комітетом Черкаської міської ради режиму роботи (для об`єктів торгівлі та сфери послуг), про що вказано у пунктах 2.4.14 і 2.4.15 цих Правил.
15. Відповідач звертає увагу, що ним надається відповідна адміністративна послуга (інформаційна картка В-АП-16-43-1 "Встановлення режиму роботи об`єктів торгівлі та сфери послуг", затверджена наказом Департаменту економіки та розвитку Черкаської міськради від 16.06.2014 №129), за наслідками якої заявнику видається документ про встановлення режиму роботи об`єктів торгівлі та сфери послуг, дійсний на період діяльності таких об`єктів, або лист про відмову у встановленні режиму роботи.
16. Скаржник наполягає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за невиконання відповідних пунктів Правил благоустрою м. Черкаси, що підтверджується наявними у справі матеріалами, а отже у даному випадку, на його думку, наявний склад правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, у зв`язку з чим відповідач вважає правомірною винесену відносно ОСОБА_1 постанову про накладення на неї штрафу.
17. У зв`язку з вищевикладеним Виконком Черкаської міськради наполягає на тому, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими і, як наслідок, підлягають скасуванню, а судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу, стягнуті з відповідача за відсутності на те підстав, передбачених процесуальним законом, які, до того ж, на думку скаржника, не підтверджені доказами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. За визначенням абзацу другого частини першої статті 1 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, (далі також Закон №2807-IV) благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
19. За змістом статті 10 цього ж Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (частини перша, друга цієї статті).
20. Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані, в тому числі, дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.
21. Пунктом 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання - встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
22. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частини перша, десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
23. Частиною першою вищезгаданого Закону передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
24. За правилами частини другої статті 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.
25. Згідно з пунктами 2.4.14, 2.4.15 Правил благоустрою м. Черкаси власники та балансоутримувачі об`єкту благоустрою, керівники підприємств, організацій, установ, незалежно від їх відомчої належності і форм власності, підприємці, громадяни, які мають житлові будинки, будівлі та споруди іншого призначення у особистій власності чи користуванні, власники тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, зобов`язані забезпечити:
- отримання документа про встановлення виконавчим комітетом Черкаської міської ради режиму роботи (для об`єктів торгівлі та сфери послуг).
- дотримання встановленого виконавчим комітетом Черкаської міської ради режиму роботи (для об`єктів торгівлі та сфери послуг).
26. Статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
27. Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 149 - 152 (частина перша статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
28. У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 103-1, 103-2, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 152, частини перша та друга статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, 156 1, 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5 (пункт 2 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
29. Згідно із статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
30. Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
31. У статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.