ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 520/3871/17
адміністративне провадження №К/9901/38966/18, №К/9901/38969/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., Зуєвої Л.Є. від 06.09.2017, ухвалу Київського районного суду міста Одеси у складі судді Огренич І.В. від 09.06.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., Зуєвої Л.Є. від 06.09.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - ЦО УПФ України в м. Одесі, пенсійний орган, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси (правонаступником якого є ЦО УПФ України в м. Одесі) №145205 від 01.02.2017 (далі - спірне рішення);
- зобов`язати відповідача здійснити з 01.12.2015 перерахунок його пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1789-XII) в редакції, чинній на час призначення пенсії, на підставі довідки прокуратури Одеської області від 19.12.2016 №110 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії;
- зобов`язати відповідача виплатити йому різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії.
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви ОСОБА_1 зазначав, що спірне рішення відповідача, яким йому відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, є неправомірним, таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує соціальні права позивача щодо пенсійного забезпечення, неправомірно звужує наявні у нього конституційні гарантії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 09.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017, позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 30.09.2016 залишено без розгляду.
4. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатись ще в грудні 2015 року, починаючи з того часу, коли у позивача (на його думку) виникли підстави для перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
5. Однак, як зазначено судами в оскаржуваних ухвалах, даний позов ОСОБА_1 подав лише у березні 2017 року, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого процесуальним законом для звернення до адміністративного суду.
6. Суди попередніх інстанцій відзначали, що позивач не навів поважних підстав для поновлення вищевказаного строку, а отже поданий ним позов в частині вимог за період з 01.12.2015 по 30.09.2016 підлягає залишенню без розгляду.
7. Постановою Київського районного суду міста Одеси від 09.06.2017 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси (правонаступником якого є ЦО УПФ України в м. Одесі) від 01.02.2017 №145205; зобов`язано Центральне об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Одеської області від 19.12.2016 №110 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії з 01.02.2017; зобов`язано Центральне об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії з 01.02.2017.
8. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, розглядаючи подану позивачем заяву про перерахунок пенсії, повинен був керуватись нормами закону, який діяв станом на момент призначення такої пенсії, оскільки подальші зміни у законодавстві не можуть звужувати право ОСОБА_1 на перерахунок або скасовувати це право.
9. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на спірний перерахунок пенсії, а тому спірне рішення пенсійного органу, яким відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, є протиправним і грубо порушує права ОСОБА_1 на соціальне забезпечення і наявні у нього Конституційні гарантії.
10. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 вищенаведене судове рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
11. Такі висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що 15.07.2015 набув чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII), й з цієї дати, відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень, частково втратив чинність Закон №1789-XII, у зв`язку з чим, станом на час звернення позивача (06.12.2016) до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" не діяли.
12. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час звернення за перерахунком) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому дійшов висновку, що вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії у певних випадках, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.
13. При цьому, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.
14. Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати.
15. Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах УПФ України в м. Одесі діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а постанову суду першої інстанції змінити, зобов`язавши відповідача здійснити спірний перерахунок пенсії починаючи з 01.02.2016. В решті позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.
17. Окрім цього, позивачем подано касаційну скаргу на ухвали судів попередніх інстанцій, якими його позов залишено без розгляду. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить постановлені ними ухвали скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, позивач перебуває на обліку відповідача, як отримувач пенсії за вислугою років як працівник прокуратури та отримує пенсію за вислугу років, призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001) "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
19. 23.01.2017 позивач звернувся до УПФ України в Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та надав довідку прокуратури Одеської області від 19.12.2016 №110, згідно якої встановлено збільшений розмір посадового окладу.
20. Рішенням УПФ України в Київському районі м. Одеси №145205 від 01.02.2017 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії від заробітку з тих підстав, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VII, з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались, зокрема згідно з Законом України "Про прокуратуру". Отже, з 01 червня 2015 року пенсії відповідно до Законом України "Про прокуратуру" не призначаються, а призначені не перераховуються. Також, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, які набрали чинності з 01 січня 2015 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
21. Відмова пенсійного органу в проведенні перерахунку і стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
22. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги на постанову апеляційного суду, позивач посилається на те, що колегія суддів, всупереч положень статті 58 Конституції України, помилково застосувала до спірних правовідносин нову редакцію Закону України "Про прокуратуру", зазначивши про відсутність, починаючи з 01.06.2015, правових підстав для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій.
23. Позивач наголошує, що із зміною законодавства його права і встановлені Конституцією соціальні гарантії не можуть бути звужені або скасовані, а тому відмова пенсійного органу здійснити спірний перерахунок пенсії є протиправною.
24. Окрім цього, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції проігноровані національні судові прецеденти та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої відсутність затверджених Урядом України порядку та умов перерахунку призначених пенсій не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
25. Вказує скаржник і на те, що посилання відповідача, як а підставу для відмови у здійсненні спірного перерахунку пенсії, на норми Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі також Закон №213-VIII), є неприйнятними, оскільки процитовані у спірному рішенні пенсійного органу приписи законодавства поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не її перерахунку. Тобто, на думку скаржника, відповідач вдався до тлумачення закону, правом на яке він не наділений.
26. В подальшому ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду клопотання (зареєстроване в автоматизованій системі документообігу суду 14.04.2020) у якому просив касаційний суд, при розгляді справи, врахувати рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, яким положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано неконституційними.
27. У касаційній скарзі на ухвали судів попередніх інстанцій, якими позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог залишено без розгляду, наголошується, що згідно з приписами норм законодавства України, якими врегульовані пенсійні правовідносини у державі, зокрема, статті 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також Закони №1788-XII, №1058-IV відповідно), нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а отже застосування судами статей 99, 100 КАС України в редакції, яка діяла станом на час звернення до суду з даним позовом, на переконання позивача, є помилковим.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. На час призначення позивачу пенсії (2004 рік) частина сімнадцята статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
30. Законом України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" внесені зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, у зв`язку з чим змінилися порядкові номери частин цієї статті та зазначена частина сімнадцята стала вважатися частиною вісімнадцятою без зміну тексту.
31. 14.10.2014 Верховна Рада України прийняла новий Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який у частині дванадцятій статті 86 містив аналогічні частині вісімнадцятій статті 50-1 Закону №1789-ХІІ за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
32. Надалі, Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" було викладено частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та частину дванадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Зазначені зміни набули чинності 01.01.2015.