Ухвала
15 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 461/9578/15-ц
Провадження № 14-175 цс 20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа - державна реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, про скасування наказу, зобов`язання привести у попередній стан горище будинку, не чинити перешкод у користуванні горищем, визнання права на частку у горищі
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 16 липня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року та
ВСТАНОВИЛА:
1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа - державна реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, про скасування наказу, зобов`язання привести у попередній стан горище будинку, не чинити перешкод у користуванні горищем, визнання права на частку у горищі.
2. Позовна заява мотивована тим, що позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок).
3. 11 березня 2015 року позивачка звернулась до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області із заявою про здійснення незаконного будівництва співвласниками квартири № 2 у житловому будинку. Листом від 25 березня 2015 року за № 1013-6/1314-15 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області повідомив позивачку, що замовниками будівництва на горищі житлового будинку є відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
4. Крім цього, 07 травня 2015 року її представнику стало відомо, що департаментом містобудування Львівської міської ради видано наказ від 15 липня 2013 року № 217 "Про затвердження громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 містобудівних умов та обмежень на проектування та реконструкцію квартири АДРЕСА_3 з розширенням за рахунок горища, з частковою надбудовою, влаштуванням балкону та заміною пічного опалення на двоконтурний котел". Підставою для видачі наказу зазначено: звернення громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідоцтво про право власності на квартиру, реєстраційне посвідчення, витяг про державну реєстрацію прав на нерухоме майно; висновок управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 2009 року № 04/40, попередні технічні умови ВАТ "Львівгаз"; згода власників квартир будинку на здійснення реконструкції житлового будинку, завірена директором Львівського КП "Княже місто", заява-згода ОСОБА_1 на здійснення реконструкції житлового будинку.
5 . Позивачка стверджувала, що жодної згоди як співвласник житлового будинку на реконструкцію приміщень (зміну правового режиму власності) спільного користування (горища) вона не надавала. Тому видача наказу від 15 липня 2013 року № 217 здійснена департаментом містобудування з порушенням встановленої Львівською міською радою процедури та в не передбачений законодавством спосіб. Всі дії, вчинені відповідачами на виконання незаконного наказу, також є незаконними, а тому їх наслідки повинні бути усунені.
6. Зазначала, що оспорюваний наказ порушує її права та законні інтереси, оскільки здійснені відповідачами за згодою департаменту містобудування роботи призвели до пошкодження як спільного майна в будинку, так і її особистого майна - належної їй на праві власності квартири. Внаслідок таких дій відповідачів вона змушена звертатися до суду за захистом своїх прав та просити суд відновити попереднє становище шляхом знесення здійсненої реконструкції з відновленням доступу до горища та наявних там систем комунікацій, зокрема димовентканалів.
7. Просила скасувати наказ департаменту містобудування Львівської міської ради від 15 липня 2013 року № 217 "Про затвердження громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 містобудівних умов та обмежень на проектування та реконструкцію квартири АДРЕСА_3, з розширенням за рахунок горища з частковою надбудовою, влаштуванням балкону та заміною пічного опалення на двоконтурний котел"; зобов`язати громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 привести у попередній стан горище житлового будинку шляхом знесення за їхній рахунок незаконної надбудови 3 поверху житлового будинку; зобов`язати громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 привести у попередній стан дах першого поверху по прибудованій ОСОБА_1 та перекритій прибудові житлового будинку шляхом знесення за їхній рахунок незаконної надбудови 2 поверху житлового будинку; зобов`язати громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні горищем житлового будинку та демонтувати незаконно встановлені залізні бронедвері; визнати за ОСОБА_1 60/100 часток горища житлового будинку, а за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 40/100 часток горища житлового будинку.
8. Галицький районний суд міста Львова рішенням від 16 липня 2019 року, яке Львівський апеляційний суд залишив без змін постановою від 03 березня 2020 року, у задоволенні позову відмовив.
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорюваний наказ департаменту містобудування Львівської міської ради виданий на підставі поданих відповідачами належних документів та в межах наданих департаменту містобудування Львівської міської ради законом повноважень, а тому немає законних підстав для його скасування.
10. Суди попередніх інстанцій зазначали, що заявою від 17 серпня 1998 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С. О. та зареєстрована в реєстрі за № 3481, ОСОБА_1 надала згоду ОСОБА_7, власнику квартири № 2 в житловому будинку, зробити добудову другого поверху по добудованому нею і перекритому першому поверсі до житлового будинку (т. 2, а. с. 90б).
11. Крім цього, у матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_1 від 13 травня 2008 року, адресована голові міжвідомчої комісії при Галицькій райдержадміністрації м. Львова, такого змісту: "Даю згоду власникам квартири АДРЕСА_3 зробити реконструкцію квартири (другого поверху) в двоповерховому житловому будинку та переобладнати горище під мансардний поверх" (т. 2, а. с. 90а, 98).
12. У ході розгляду справи позивачка заперечила написання нею заяви-згоди від 13 травня 2008 року, а тому у справі було призначено почеркознавчу експертизу.
13. Згідно з висновком експерта від 20 лютого 2019 року за результатами проведеної почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_1 на заяві-згоді від 13 травня 2008 року виконаний самою ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 136-137).
14. Наведений висновок спростовує посилання позивачки на відсутність її згоди на реконструкцію належної відповідачам квартири.
15. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення - про задоволення позовних вимог.
16. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили зібрані у справі докази, не надали юридичної оцінки твердженням та доводам позивачки, не вжили заходів щодо з`ясування обставин справи. Заявниця вказує, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам закону та порушує право власності позивача. Зазначає, що суди не встановили наявності нотаріально посвідченої згоди позивачки на реконструкцію горища.
17. Заявниця зазначає, що внаслідок прийняття оскаржуваного наказу вона втратила право власності на спільне майно - горище в будинку. Згоду на розпорядження горищем позивач надала в простій письмовій формі, проте така згода є нікчемною та не породжує жодних правових наслідків. За відсутності нотаріально засвідченої згоди співвласників приміщень загального користування містобудівні умови та обмеження є такими, що видані з порушенням встановленого законодавством порядку.
18. Заявниця посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі № 344/4760/15-а, від 17 липня 2019 року у справі № 453/749/17, від 27 січня 2020 року у справі № 332/3116/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, також вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо нікчемності наданої у простій письмовій формі згоди на розпорядження спільним майном в житловому будинку.
19. У травні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити касаційну скаргу без задоволення.
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2020 року відкрите касаційне провадження у справі, а ухвалою від 25 листопада 2020 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України, відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.