Постанова
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 759/12558/17
провадження № 61-2579св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - Комуністична партія України,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Українська прес-група", ОСОБА_1,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комуністичної партії України на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року у складі судді Ул`яновської О. В. та на постанову Київського апеляційного суду від
16 січня 2020 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Комуністична партія Українизвернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська прес-група" (далі - ТОВ "Українська прес-група"), ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у щоденній всеукраїнській газеті "День" НОМЕР_1, що належить ТОВ "Українська прес-група", на 4 сторінці в рубриці "Подробиці" було опубліковано статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", в якій містилося інтерв`ю ОСОБА_1 із зазначенням наступної інформації:
"… Чи реально зробити в умовах, які існують зараз? Існує думка, що російські олігархи та чиновники знають, де межа власного збагачення і де починаються національні інтереси, тоді як наші не знають міри…
- Гадати, що наші олігархи зміняться не варто. Це марнування часу. Внутрішній агресор нічим не кращий від зовнішнього. "В Україну заходили російські капітали, які фінансували місцеві антиукраїнські партії, зокрема, КПУ…".
На думку прозивача, поширена інформація є недостовірною, не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію партії, а також явно демонструє той факт, що ОСОБА_1 без належної доказової бази, в тому числі, без рішення суду, матеріалів розслідування, кримінальних проваджень або коментарів офіційних представників влади, звинуватив Комуністичну партію України в антиукраїнській позиції, отримання грошових коштів від російського або іншого іноземного капіталу. Вказані висловлювання завдають шкоди репутації партії, підривають її авторитет серед населення країни, створюють у громадськості помилкове та оманливе уявлення стосовно політичної позиції партії, що є порушенням репутації Комуністичної партії України.
Посилаючись на вказані обставини, Комуністична партія України просила суд:
- визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_1 та
ТОВ "Українська прес-група"у щоденній всеукраїнській газеті "День" НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а саме: " В Україну заходили російські капітали, які фінансували місцеві антиукраїнські партії, зокрема КПУ ",
- зобов`язати ОСОБА_1 спростувати зазначену недостовірну інформацію з наступного дня набрання законної сили судового рішення шляхом, яким вона була поширена, а саме: у інтерв`ю в щоденній газеті "День" повідомити, що інформація, поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті "День" НОМЕР_1 у статті під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а саме: " В Україну заходили російські капітали, які фінансували місцеві антиукраїнські партії, зокрема КПУ " - не відповідає дійсності;
- зобов`язати ТОВ "Українська прес-група" з наступного дня набрання законної сили судового рішення опублікувати спростування
ОСОБА_1 на поширену ним недостовірну інформацію;
- зобов`язати ТОВ "Українська прес-група" розмістити на 4 сторінці у щоденній всеукраїнській газеті "День" в рубриці "Подробиці" спростування про те, що інформація, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті "День" НОМЕР_1 у статті під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а саме: " В Україну заходили російські капітали, які фінансували місцеві антиукраїнські партії, зокрема КПУ " - не відповідає дійсності.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суд у м. Києва від 27 вересня
2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вважав, що інформація, висловлена ОСОБА_1, що була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті "День" НОМЕР_1, на 4 сторінці в рубриці "Подробиці", стаття під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", є власними оціночними судженнями автора, вираженням його суб`єктивної думки й поглядів, які не можуть бути перевірені на предмет достовірності, а тому не підлягають спростуванню.
Суди дійшли висновку про відсутність підстав, які б доводили, що висловлювання ОСОБА_1 мотивовані цілеспрямованими діями на приниження ділової репутації позивача, як політичної партії, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року Комуністична партія України подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва
від 27 вересня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У лютому 2020 року справу № 759/12558/17 передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для справи, та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Висновок судів стосовно оціночності суджень автора щодо інформації, викладеної ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті "День" НОМЕР_1, на 4 сторінці в рубриці "Подробиці" у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", є помилковим, оскільки спірна інформація, а саме: " В Україну заходили російські капітали, які фінансували місцеві антиукраїнські партії, зокрема КПУ ", викладена у формі стверджень, категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), а не оціночних суджень.
Спірна інформація принижує ділову репутація позивача, оскільки містить недостовірні дані про порушення порядку фінансування політичних партій. Разом із тим, жодного рішення суду, яким було б встановлено факт отримання Комуністичною партією України або її посадовими особами грошових коштів від російського або іншого іноземного капіталу, немає, що свідчить про недостовірність цієї інформації.
Суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про проведення лінгвістичної експертизи та не дослідили належним чином докази у справі, зокрема, офіційні відповіді СБУ, НАЗК, прокуратури, які є безпосереднім доказом на підтвердження факту недостовірності інформації, поширеної відповідачами.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, підписаний представником ОСОБА_2, у якому просить суд залишити касаційну скаргу Комуністичної партії Українибез задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що позивач не вказав належних підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень. Твердження позивача свідчать про перекручування висловлювань ОСОБА_1, особисте сприйняття позивачем інформації, оскільки зі змісту статті вбачається, що спірне інтерв`ю - достатньо філософська розмова, роздуми на тему суспільно-політичної ситуації у країні та власне, суб`єктивне переконання автора.
Крім того, Комуністична партія України є публічним суб`єктом політичного життя, а тому повинна бути готова до прискіпливої уваги її діяльності та висловів її лідерів, оскільки межа критики до політичних партій завжди набагато ширша.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у щоденній всеукраїнській газеті "День" НОМЕР_1, що належить ТОВ "Українська прес-група", на 4 сторінці в рубриці "Подробиці" було опубліковано статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", в якій містилося інтерв`ю
ОСОБА_1 , із зазначенням, зокрема, такої інформації (далі - цитація із застосуванням пунктуації автора):
"… Чи реально зробити в умовах, які існують зараз? Існує думка, що російські олігархи та чиновники знають, де межа власного збагачення і де починаються національні інтереси, тоді як наші не знають міри…
- Гадати, що наші олігархи зміняться не варто. Це марнування часу. Внутрішній агресор нічим не кращий від зовнішнього. В Україну заходили російські капітали, які фінансували місцеві антиукраїнські партії, зокрема, КПУ…". (а. с. 22, т. 1)
Факт поширення зазначеної інформації в указаний спосіб не заперечується сторонами у справі.
Комуністична партія 09 червня 2017 року письмово звернулася до
ТОВ "Українська прес-група" з вимогою про спростування вищевказаної інформації, а саме: "В Україну заходили російські капітали, які фінансували місцеві антиукраїнські партії, зокрема, КПУ...", як такої, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію партії (а. с. 24-28, т. 1).
12 липня 2017 року директор ТОВ "Українська прес-група" ОСОБА_3 повідомила, що поширена інформація є авторським матеріалом, що була отримана під час інтерв`ю. Спростування цієї публікації без згоди автора, яку останній не надавав редакції газеті, є втручанням в цілісність авторського твору, порушенням немайнового права, а тому не може бути спростована
(а. с. 29-31, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням, а під діловою репутацією особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
З позиції правової природи, право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження думки та права на повагу до приватного життя.
Колегія суддів наголошує на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність.
Згідно зі статтею 201 ЦК України (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширенняпро неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 зроблено правовий висновок такого змісту: при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.