Постанова
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа №676/157/18
провадження № 61-9335ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - Казеко Оксана Іванівна,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Казеко Оксаною Іванівною, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 травня 2020 року, постановлену у складі суддів Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та визнання подружжям (а. с. 1).
Позов мотивовано тим, що за період спільного проживання з ОСОБА_3 учасниками справи було придбане майно, зазначене в ухвалі Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2014 року, а також приватна квартира АДРЕСА_1 . Вказане майно позивач просив розподілити між подружжям.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено (а. с. 215-218).
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду на підставі пункту четвертого частини першої статті 358 ЦПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2019 року (а. с. 252).
Наведені скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 червня 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Казеко О. І. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 травня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи.
03 грудня 2020 року до суду надійшли витребувані матеріали цивільної справи №676/157/18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваного судового рішення, оскільки перебував у місцях позбавлення волі. Копію рішення суду отримано представником скаржника, а тому перебіг строку апеляційного оскарження почався з моменту отримання представником скаржника копії оскаржуваного судового рішення, чого не було враховано судом апеляційної інстанції. Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_1 не був сповіщений про слухання справи в суді першої інстанції, внаслідок чого не отримав копію оскаржуваного рішення суду, а тому скаржник вважає, що питання про поновлення строку апеляційного оскарження повинно застосовуватися з певною гнучкістю та з урахуванням обставин справи.
Аргументи учасників справи
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Фактичні обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2019 року.
Копію цього судового рішення отримано ОСОБА_1 01 листопада 2019 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а. с. 233).
Апеляційна скарга подана представником Казеко О. І., діючою в інтересах ОСОБА_1, 25 березня 2020 року, тобто, поза межами строку апеляційного оскарження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником було пропущено строк апеляційного оскарження, а зазначені причини пропуску строку касаційного оскарження визнано неповажними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, виходячи з таких підстав.
У цій справі вирішується питання щодо визначення початку перебігу строку апеляційного оскарження, протягом якого відповідно до вимог статті 354 ЦПК України ОСОБА_1 мав право звернутися до суду з апеляційною скаргою.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).
За змістом статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.
Верховенство права, як основоположний принцип цивільного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Справедливим та ефективним повинен бути як судовий процес, так і результат судочинства.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Цивільним законодавством передбачено право учасника справи, зокрема, на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно положень частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення