Постанова
Іменем України
15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 572/3632/15-ц
провадження № 61-2174св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області, Реєстраційна служба Сарненського районного управління юстиції у Рівненській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, який є правонаступником ОСОБА_4, на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року у складі судді Довгого І. І. та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_4, правонаступниками якого є: ОСОБА_3 і ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області, Реєстраційна служба Сарненського районного управління юстиції у Рівненській області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв.
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) реформованого КСП "Україна".
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований на АДРЕСА_1, реєстраційний номер 394571356254, який раніше значився як будівля під навісу, на сьогодні іменується, як будівля, цех з переробки, дробіння, сушіння та фасування відходів та заборонити розпорядження цим об`єктом нерухомості.
В обґрунтування заяви зазначив, що спірне майно може бути відчужене, що ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, заяву ОСОБА_6 задоволено частково.
Накладеноарешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований на АДРЕСА_1, реєстраційний номер 394571356254, який раніше значився як будівля під навісу, на сьогодні іменується, як будівля, цех зпереробки, дробіння, сушіння та фасування відходів та заборону розпорядження цим об`єктом нерухомості.
У порядку зустрічного забезпечення відповідно до статті154 ЦПК України зобов`язано відповідача ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня підписання цієї ухвали внести на депозитний рахунок суду 55 341,00 грн та подати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
У разі не надання ОСОБА_2 доказів зустрічного забезпечення у визначений судом строк -ухвалапро забезпечення позову від 08 жовтня 2019 року та накладений арешт підлягають скасуванню.
Задовольнивши частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом спору є спірне нерухоме майно та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо позов буде задоволено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, просив оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права.
Суди не перевірили, чи існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду, а також відповідність виду забезпечення позову.
На момент постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, на підставі договору дарування від 25 квітня 2019 року об`єкта нерухомого майна, який має назву будівля цеху з переробки, дробіння, він є власником сушіння та фасування відходів деревини, а не будівлі навісу про яку вказував заявник.
Суди не перевірили фактичні обставини справи, відповідно до чинних будівельних норм спірна будівля не є прибудовою до основної будівлі, яка належить ОСОБА_2 .
Суди не взяли до уваги, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності особи, яка здійснює таку діяльність.
Крім того, застосувавши зустрічне забезпечення, суд першої інстанції не врахував дійсну реальну вартість цеху з перерорбкидеревини.
Суд першої інстанції в ухвалі від 08 жовтня 2019 року встановив, що ОСОБА_2 не виконав вимоги щодо зустрічного забезпечення та не вніс визначену суму на рахунок суду.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у січні 2020 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.