Постанова
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 461/5311/17
провадження № 61-17912св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрийська, 6",
відповідачі за первісним позовом (позивачі за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - Львівська міська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу - керівник Львівської місцевої прокуратури № 1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрийська, 6" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Львівська міська рада, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрийська, 6", третя особа - Львівська міська рада, про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 рокуОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрийська, 6" (далі - ОСББ "Стрийська, 6") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.
Позовна заява мотивована тим, що ОСББ "Стрийська, 6" об`єднує співвласників квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Поруч з будинком знаходяться гаражі, які мешканці використовують для власних потреб.
02 червня 2004 року ОСОБА_1 продала свою квартиру за адресою: АДРЕСА_2, при цьому вона та її син ОСОБА_2 продовжили користуватись спірними гаражами. Для врегулювання питання перебування гаражів поблизу житлового будинку між ОСББ "Стрийська, 6" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір про користування прибудинковою територією від 05 квітня 2017 року. Згідно з даним договором ОСББ "Стрийська, 6" передало в користування земельну ділянку для обслуговування гаражів, а відповідачі мали б дотримуватись чистоти, добросусідства та вносити плату за користування територією.
Враховуючи відсутність оплати по договору обслуговування прибудинкової території від 05 квітня 2017 року, систематичне порушення умов договору, яке полягало у тому, що відповідачі не утримували прибудинкову територію в чистоті та постійно засмічували її будівельними матеріалами, ОСББ "Стрийська, 6" просило суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні гаражами за адресою: АДРЕСА_1, в кількості 4 одиниці шляхом виселення.
У вересні 2017 рокуОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСББ "Стрийська, 6", третя особа - Львівська міська рада, про визнання права власності.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, видане Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 27 червня 2000 року.
ОСОБА_1 02 червня 2004 року продала дану квартиру ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Мандрощук В. Є.
На даний час ОСОБА_3 займає посаду голови ОСББ "Стрийська, 6".
Після продажу квартири ОСОБА_1 залишила в своєму користуванні 4 гаражі, що знаходяться на прибудинковій території, яка належить будинку на АДРЕСА_1 . Два гаражі ОСОБА_1 передала в користування своєму сину ОСОБА_2, а інші два гаражі залишила у своєму користуванні.
В користуванні ОСОБА_2 перебувають два гаражі за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,7 кв. м та АДРЕСА_3, площею 20,4 кв. м, що підтверджується технічними паспортами від 30 серпня 2017 року.
В користуванні ОСОБА_1 перебувають два гаражі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,4 кв. м, та АДРЕСА_4, площею 17,2 кв. м, що підтверджується технічними паспортами від 30 серпня 2017 року.
Вказані гаражі згідно технічних паспортів збудовані до 1990 року. Спірними гаражами позивачі по зустрічному позову користуються з 2000 року. Факт користування гаражами підтверджується договором про використання прибудинкової території від 05 квітня 2017 року, актом обстеження комісії у складі представників ЛКП "Снопківське" від 16 травня 2003 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користуються гаражами, що є предметом спору, понад 10 років, просили суд визнати за ними в порядку набувальної давності (стаття 344 ЦК України) право власності на вказані об`єкти нерухомого майна, а саме: визнати в порядку набувальної давності за ОСОБА_2 право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,7 кв. м, та на гараж за адресою: АДРЕСА_3, площею 20,4 кв. м; визнати право власності в порядку набувальної давності за ОСОБА_1 на гараж за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,4 кв. м та на гараж за адресою АДРЕСА_4, площею 17,2 кв. м.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСББ "Стрийська, 6" відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Визнано в порядку набувальної давності за ОСОБА_1 право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,4 кв. м.
Визнано в порядку набувальної давності за ОСОБА_1 право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_4, площею 17,2 кв. м.
Визнано в порядку набувальної давності за ОСОБА_2 право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_3, площею 20,4 кв. м.
Визнано в порядку набувальної давності за ОСОБА_2 право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,7 кв. м.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користуються спірними гаражами понад 10 років, належними доказами встановлено, що договори оренди на них не обліковуються, державна реєстрація права власності на них відсутня, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги по зустрічному позову підлягають задоволенню, а у задоволенні первісного позову необхідно відмовити.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог, керівник Львівської місцевої прокуратури № 1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2017 року в частині задоволення зустрічного позову скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що право власності на гаражі не зареєстровано у встановленому законом порядку, тому відповідно і відсутні підстави для надання права власності на такі за набувальною власністю. Разом з тим, матеріали справи не містять докази того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установленому порядку відводилася земельна ділянка під будівництво гаражу або надавався дозвіл на розробку відведення земельної ділянки для експлуатації нерухомого об`єкта. Вказаний факт порушення інтересів територіальної громади м. Львова, від імені та в інтересах якої діє Львівська міська рада, залишився поза увагою суду, а оскаржуване рішення суду про визнання права власності на спірні гаражі створило передумови для вибуття цієї земельної ділянки з комунальної власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не враховано те, що прокуратурою подано апеляційну скаргу 10 вересня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження майже в 11 місяців, у зв`язку з чим порушено норми процесуального права, що врегульовують строки подання апеляційної скарги, чим надано перевагу прокуратурі над законом та судом. Крім того, заявники посилаються на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 2-16552/10.
Разом з тим, саме посилання в апеляційній скарзі на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття апеляційної скарги для розгляду не достатньо. Прокуратурою не доведено виключних підстав, передбачених у статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частині першій статті 131-1 Конституції України для вступу у дану справу шляхом подання апеляційної скарги.
Також апеляційний суд не звернув уваги на те, що мешканці будинку АДРЕСА_4 є і були у 1990 році законними користувачами земельної ділянки, наданої 31 липня 1954 року виконавчим комітетом Львівської міської ради депутатів трудящих для обслуговування вказаного будинку. Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 02 жовтня 2017 року № 02-10/17, на прибудинкових територіях будинку, наданих законним чином у користування, можна будувати гаражі.
Водночас, суд апеляційної інстанції не врахував практику Європейського суду з прав людини та порушив право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу з Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2017 року.
11 грудня 2019 року до суду надійшла витребовувана справа.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яку 02 червня 2004 року продала своїй невістці ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Мандрощук В. Є., яка на даний час займає посаду голови ОСББ "Стрийська, 6". Після продажу квартири ОСОБА_1 залишила у своєму користуванні АДРЕСА_5, два з яких передала у користування своєму сину ОСОБА_2
05 квітня 2017 року між ОСББ "Стрийська, 6" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір про користування прибудинковою територією, відповідно до якого ОСББ "Стрийська, 6" передало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у строкове, платне користування частину прибудинкової території по АДРЕСА_1, яка розташована під гаражами.
На замовлення ОСОБА_2 Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП ЛОР "БТІ та ЕО") виготовило технічні паспорти на два гаражі літ. "З" площею 20,4 кв. м, літ. "Ж" площею 17,7 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 . На замовлення ОСОБА_1 ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" виготовило технічні паспорти на два гаражі літ. "В" площею 17,2 кв. м, літ. "Г", площею 17,4 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1 . Також, ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" видало довідки, що вказані гаражі на праві приватної власності не зареєстровані.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.