Постанова
Іменем України
14 грудня 2020 року
місто Київ
справа № 201/9809/17
провадження № 61-9842св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Політична партія "Українське об`єднання патріотів - Укроп",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 про тлумачення змісту довіреності.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 31 липня 2015 року Політична партія "Українське об`єднання патріотів - Укроп"
(далі - ПП "Укроп", партія) в особі ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту, оформила на нього довіреність, якою його уповноважено вчиняти такі правочини від імені ПП "Укроп": укладати від імені партії договори, що безпосередньо пов`язані з діяльністю партії (договір оренди, договір купівлі-продажу тощо); бути представником партії перед всіма фізичними та юридичними особами з зазначених питань; підписувати від імені партії будь-які документи, пов`язані з реєстрацією торгівельної марки/торгівельного знаку Укроп, в тому числі, але не обмежуючись: договори, заявки, платіжні документи, звіти, додатки до них тощо; представляти інтереси партії в органах державної влади, а також в усіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкованості, у тому числі заповнювати, підписувати, подавати і отримувати всі необхідні документи, розписуватися в їх отриманні; виконувати будь-які інші дії, пов`язані з виконанням довіреності.
Довіреність від 31 липня 2015 року оформлена строком на один рік до 31 липня 2016 року. 20 січня 2016 року позивач від імені та в інтересах партії на підставі довіреності від 31липня 2015 року уклав з Благодійною організацією "Укроп" (далі - БО "Укроп") договір про передачу права на одержання свідоцтва за заявкою на знак для товарів і послуг, за яким БО "Укроп" за належну та дійсну винагороду передала партії всі права на знак для товарів та послуг, стосовно всіх товарів та послуг, які зазначені у заявці на знак для товарів і послуг, включаючи право на одержання свідоцтва за заявкою, а партія цим приймає від БО "Укроп" всі права на знак для товарів і послуг стосовно всіх товарів і послуг, які зазначені у заявці на згаданий знак для товарів і послуг, включаючи право на одержання свідоцтва за заявкою. Згідно з цим договором від 20 січня 2016 року сторонами погоджено, що за передачу прав інтелектуальної власності партія виплачує БО "Укроп" винагороду, загальний розмір якої становить 1 000, 00 грн.
28 липня 2016 року позивач від імені та в інтересах партії на підставі довіреності від 31 липня 2015 року уклав з ОСОБА_2 договір про передачу права на одержання свідоцтва за заявкою на знак для товарів і послуг, згідно з яким партія за належну та дійсну винагороду передала ОСОБА_2 всі права на знак для товарів та послуг стосовно всіх товарів та послуг, які зазначені у заявці на знак для товарів і послуг, включаючи право на одержання свідоцтва за заявкою, а ОСОБА_2 цим приймає від партії всі права на знак для товарів і послуг стосовно всіх товарів і послуг, які зазначені у заявці на знак для товарів і послуг, включаючи право на одержання свідоцтва за заявкою. За цим договором від 28 липня 2016 року сторонами погоджено, що за передачу прав інтелектуальної власності відповідач виплачує партії винагороду, загальний розмір якої становить 1 000, 00 грн.
Позивач просив суд здійснити тлумачення довіреності, якою 31 липня 2015 року ПП "Укроп" в особі ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 на представництво партії у частині щодо наявності у ОСОБА_1 повноважень на укладення від імені та в інтересах партії 28 липня 2016 року з ОСОБА_2 договору про передачу права на одержання свідоцтва за заявкою на знак для товарів і послуг.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Здійснено тлумачення змісту довіреності, відповідно до чого у ОСОБА_1 наявні повноваження на укладення від імені та в інтересах ПП "Укроп" 28 липня 2016 року з ОСОБА_2 договору про передачу права на одержання свідоцтва за заявкою на знак для товарів і послуг.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався тим, що за довіреністю від 31 липня 2015 року ОСОБА_1 мав усі повноваження на укладення договору від 28 липня 2016 року, а тому його укладення не суперечило вимогам чинного законодавства.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовувалося тим, що позовні вимоги до ПП "Укроп" не заявлялися, тоді як саме права партії зачіпаються рішенням суду як сторони спірного правочину. Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, а суд першої інстанції зазначене питання не вирішив, суд дійшов висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах, поданих до Верховного Суду у 2019 році, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили скасувати рішення суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовуються аналогічними доводами щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заявники зазначають, що суд не надав належної оцінки клопотанням сторін про відкладення розгляду справи 24 квітня 2019 року у зв`язку із неможливістю прибути у судове засідання через зайнятість у іншому судовому процесі. Наведене порушило право сторін на участь у судовому засіданні, що, в свою чергу спричинило порушення права на справедливий судовий розгляд.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ПП "Укроп" подало відзиви на касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у якій просила відмовити у їх задоволенні.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалами Верховного Суду від 29 травня 2019 року та від 10 червня 2019 року відкрито касаційне провадження.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ