Постанова
Іменем України
14 грудня 2020 року
місто Київ
справа № 360/1985/17-ц
провадження № 61-2881св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим будинком.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що він є власником 46/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 власником 54/100 частини цього будинку, який складається із трьох житлових кімнат площами: 16, 7 кв. м, 13, 9 кв. м, 10, 5 кв. м, кухні - 9, 3 кв. м, двох коридорів, площами 1, 8 кв. м та 6, 8 кв. м, веранди, площею 13, 1 кв. м, двох комор, площами 3, 7 кв. м та 0, 9 кв. м, та господарських будівель: сараю літ. "Б", сараю над літ. "Б", сараю літ. "Д", літньої кухні літ. "Ж", накриття літ. "Е", вбиральні літ. "Г", зливної ями № 1, огорожі № 2-3, погреба літ. "В", навісу літ. "Е" та "З". Він із сім`єю постійно проживає у будинку, а відповідач має намір продати свою частину будинку й тому наполягає на його розподілі в натурі, відповідно до договору дарування без спільного користування. Проте, якщо розділити будинок відповідно до часток із передачею відповідачу приміщень, які зазначені у договорі дарування, він залишається без доступу до своєї половини будинку та кухні, в якій встановлено газову плиту, необхідну для приготування їжі та газовий котел, який опалює весь будинок. Крім того, він за власні кошти провів водопровід, здійснено постачання води у будинок, зроблено навколо будинку бетонне замощення, встановлено міжкімнатні двері та водонагрівач.
Позивач просив визначити порядок користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1, залишивши у його користуванні житлову кімнату "1-4", площею 13, 9 кв. м, житлову кімнату "1-7", площею 10, 5 кв. м, комори, площами 0, 9 кв. м та 3, 7 кв. м; частину сараю літ. "Б", сараю над літ. "Б", сараю літ. "Д", літньої кухні літ. "Ж", погреба літ. "В", накриття літ. "Е", вбиральні літ. "Г", зливної ями № 1, огорожі № 2-3. У користуванні відповідача залишити кімнату "1-3" площею 16, 7 кв. м, приміщення 1, площею 13, 1 кв. м. У загальному користуванні залишити: кухню "1-8", площею 9, 3 кв. м, коридор "1-1", площею 1, 8 кв. м, та коридор "1-2", площею 6, 8 кв. м, та стягнути з відповідача на його користь частину вартості проведеного ремонту в сумі 15 181, 40 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_2 , заперечуючи проти позову ОСОБА_1, подав до суду зустрічний позов про виділення частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, припинення права спільної часткової власності.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 31 липня 1998 року його мати ОСОБА_3 подарувала йому 54/100 частини спірного житлового будинку. За умовами договору йому перейшли у користування певні приміщення: коридор "1-1", площею 1, 8 кв. м, коридор "1-2", площею 6, 8 кв. м, жила кімната "1-3", площею 16, 7 кв. м, кухня "1-8", площею 9, 3 кв. м, веранда І, площею 13, 1 кв. м, та господарські будівлі по 1/2 частині: сараю літ. "Б", сараю над літ. "Б", сараю літ. "Д", погреба літ. "В", туалету літ. "Г", літньої кухні літ. "Ж", накриття літ. "Е", зливної ями № 1, огорожі № 2-3. Решта - 46/100 частини домоволодіння залишилася в її користуванні за умови, що після її смерті ці 46/100 частини перейдуть у його власність.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ОСОБА_1 успадкував зазначену частину будинку та почав одноосібно використовувати весь будинок, не пускаючи його до будинку, почав чинити йому перешкоди у користуванні спірним будинком.
Відповідач просив поділити в натурі спірний житловий будинок із урахуванням земельної ділянки, кадастровий номер 3221082501:01:011:0024, площею 0, 0640 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, виділивши йому 54/100 частини, яка складається з приміщень: коридор "1-1", площею 1, 8 кв. м, коридор "1-2", площею 6, 8 кв. м, жила кімната "1-3", площею 16, 7 кв. м, кухня "1-8", площею 9, 3 кв. м, веранда І, площею 13, 1 кв. м, та господарських будівель і споруд згідно з варіантом експерта та визнати за ним право власності на цю частину домоволодіння; припинити право спільної часткової власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на виділені в натурі частини зазначеного житлового будинку.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 28 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено порядок користування житловим будинком на АДРЕСА_1 :залишено у користуванні ОСОБА_1 житлові кімнати "1-4", "1-7"; залишено у користуванні ОСОБА_2 житлову кімнату "1-3" та приміщення І; приміщення "1-1",
"1-2", "1-5", "1-6", "1-8", надвірні будівлі та споруди залишенов спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини понесених ним витрат на утримання спільного будинку в сумі 2 932, 50 грн. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що, враховуючи висновок експерта про неможливість поділу житлового будинку відповідно до чинних норм ДБН, підстав для задоволення позову ОСОБА_2, про виділення частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, припинення права спільної часткової власності, є неможливим. Посилання відповідача на те, що договором дарування визначений порядок користування житловим будинком, судом визнано як необґрунтоване, оскільки зазначений договір не є договором про поділ будинку в натурі чи визначення порядку користування ним, оскільки не містить посилань на порядок користування загальними приміщеннями (кухнею, коридором), так як будинок має лише один вхід та одну кухню.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 серпня 2018 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та в частині стягнення судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим будинком та стягненні судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно. Попередній власник спірного житлового будинку на АДРЕСА_1, ОСОБА_3, від імені якої діяла ОСОБА_4, передаючи в дар ОСОБА_2 54/100 частини спірного будинку, а саме: коридор "1-1", площею 1, 8 кв. м, коридор "1-2", площею 6, 8 кв. м, жила кімната "1-3", площею 16, 7 кв. м, кухня "1-8", площею 9, 3 кв. м, веранда І, площею 13, 1 кв. м, та господарські будівлі: по 1/2 частині сараю літ. "Б", сараю над літ. "Б", сараю літ. "Д", погреба літ. "В", туалету літ. "Г", літньої кухні літ. "Ж", накриття літ. "Е", зливної ями № 1, огорожі № 2-3, визначила порядок користування зазначеним будинком між собою як власником 46/100 частини будинку та ОСОБА_2 як новим власником 54/100 частини цього будинку. Зазначений договір нотаріально посвідчений, а тому відповідно до вимог частини четвертої статті 358 ЦК України є обов`язковим і для наступного власника 46/100 частини цього будинку ОСОБА_1, який успадкував цю частину в домоволодінні.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій засобами поштового зв`язку у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що договір дарування не є договором про поділ будинку в натурі чи визначення порядку користування будинком, оскільки не містить посилань на порядок користування загальними приміщеннями (кухнею, коридором), так як будинок має лише один вхід та одну кухню. При цьому, суд не позбавляє відповідача права користування зазначеними у договорі дарування приміщеннями, а лише встановлює право спільного користування частиною зазначених приміщень з позивачем. Даючи доручення на укладення 31 липня 1998 року договору дарування 54/100 частин спірного будинку ОСОБА_2, мати сторін ОСОБА_3 не встановлювала порядок користування і не могла встановити, тому що до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала у спірному будинку разом зі своїм сином ОСОБА_1 та його сім`єю і користувалися всім будинком зокрема кухнею, коридором та входом у будинок.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в повній мірі з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, та належним чином дослідив фактичні обставини справи у сукупності, що дало змогу ухвалити об`єктивне і неупереджене рішення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.