Постанова
Іменем України
14 грудня 2020 року
місто Київ
справа № 756/2221/18
провадження № 61-609св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко Марія Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, у якому просила перевести на неї права та обов`язки покупця 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 23 грудня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О. за реєстраційним номером 4937.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Києві повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 200 010, 00 грн, які внесено нею на депозитний рахунок № НОМЕР_1 відповідно до квитанції № 3, виданої 07 травня 2018 року ГУ Ощадбанку по м. Києву та області, на загальну суму 67 408, 50 грн; квитанції № 1, виданої 29 травня 2018 року ГУ Ощадбанку по м. Києву та області, на загальну суму 37 591, 50 грн; а також квитанції № 18, виданої 26 червня 2018 року ГУ Ощадбанку по м. Києву та області, на загальну суму 95 010, 00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 59, 00 грн.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
15 листопада 2018 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просила повернути їй грошові кошти у розмірі 200 010, 00 грн, які внесено нею на депозитний рахунок № НОМЕР_1 відповідно до квитанцій, виданих ГУ Ощадбанку по місту Києву та області: № 3, виданої 07 травня 2018 року на загальну суму 67 408, 50 грн; № 1, виданої 29 травня 2018 року на загальну суму 37 591, 50 грн; № 18, виданої 26 червня 2018 року на загальну суму 95 010, 00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О., про переведення прав та обов`язків покупця.
Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтовувалася тим, що апеляційний суд не вирішував про стягнення жодних грошових сум, рішення щодо передачі майна та вчинення відповідних дій не ухвалював, а відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, оскільки позов пред`явлено не до усіх осіб, які мають відповідати за ним. Крім того, грошові кошти на депозитний рахунок Апеляційного суду міста Києва позивачем не вносилися.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у грудні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року та повернути справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, заявник зазначає, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення у справі, суд апеляційної інстанції мав одночасно під час ухвалення нового рішення у справі вирішити питання про повернення грошових коштів, які внесені стороною на депозитний рахунок суду. Враховуючи, що під час ухвалення нового рішення у справі суд апеляційної інстанції не вирішив такого питання, заявник звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення відповідно до пункту 2 частини першої статті 270 ЦПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.