ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 264/3747/17
провадження № 61-2147св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солюшен Фінанс",
боржник - Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солюшен Фінанс", поданою його представником Курочкою Андрієм Ігоровичем, на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 серпня
2017 року, постановлену у складі судді Мирошниченка Ю. М., та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Попової С. А., Гаврилової Г. Л., Ткаченко Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Солюшен Фінанс" (далі - ТОВ "Солюшен Фінанс") звернулося до суду із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжрегіонального арбітражного суду від 4 серпня 2014 року у справі № 38/2014ВТ про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (далі - ПрАТ "Азовзагальмаш").
В обґрунтування клопотання зазначило, що рішенням Міжрегіонального арбітражного суду (постійно діючий третейський суд-арбітраж) зі штаб-квартирою у місті Москві від 4 серпня 2014 року у справі № 38/2014ВТ стягнено із ПрАТ "Азовзагальмаш" на користь Відкритого акціонерного товариства "Торговий двір Армавірського заводу важкого машинобудування" заборгованість за контрактом № ПР-06395 від 20 квітня 2011 року в розмірі 4 612 346,22 російських рублів та 115 942,63 російських рублів арбітражного збору. Вказане рішення є остаточним і підлягає негайному добровільному виконанню боржником.
ТОВ "Солюшен Фінанс" набуло право вимоги до ПрАТ "Азовзагальмаш" щодо виконання рішення Міжрегіонального арбітражного суду (постійно діючий третейський суд-арбітраж) зі штаб-квартирою у місті Москві від 4 серпня 2014 рокувідповідно до укладеного із Відкритим акціонерним товариством "Торговий двір Армавірського заводу важкого машинобудування" договору відступлення права вимоги від 3 травня 2017 року.
Оскільки боржник у добровільному порядку рішення міжнародного арбітражного суду не виконує і заборгованість не сплачує, ТОВ "Солюшен Фінанс" просило надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Міжрегіонального арбітражного суду (постійно діючий третейський суд-арбітраж) зі штаб-квартирою у місті Москві від 4 серпня 2014 року у справі № 38/2014ВТ, замінити стягувача за вказаним рішенням зВідкритого акціонерного товариства "Торговий двір Армавірського заводу важкого машинобудування" на ТОВ "Солюшен Фінанс" та видати виконавчий лист.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 7 серпня 2017 року клопотання ТОВ "Солюшен Фінанс" про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжрегіонального арбітражного суду від 4 серпня 2014 року у справі № 38/2014ВТ, описку у якій виправлено ухвалою того ж суду від 5 жовтня 2017 року, залишено без розгляду; матеріали клопотання повернено заявнику.
Залишаючи клопотання без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не додав до клопотання усі документи, які вимагаються Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20 березня 1992 року, державами-учасницями якої є Україна і Російська Федерація, зокрема відомостей про дату набрання рішенням законної сили і виконавчий документ, виданий за цим рішенням.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 листопада 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Солюшен Фінанс" відхилено, ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 серпня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо невиконання заявником вимог про надання до клопотання виконавчого листа і відомостей про дату набрання рішенням законної сили, що передбачено Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20 березня 1992 року.
У листопаді 2017 року ТОВ "Солюшен Фінанс" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просило ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 серпня 2017 року і ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 листопада 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність долучення до клопотання документів із зазначенням дати набрання рішенням міжнародного арбітражного суду законної сили, оскільки такої вимоги національне законодавство і міжнародні договори не передбачають. Вказує, що до клопотання повинен додаватися документ, який підтверджує набрання рішенням законної сили, і відповідну довідку до клопотання додало.
На думку заявника, необґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій щодо обов`язкового подання разом із клопотанням виконавчого документа, оскільки регламентом Міжрегіонального арбітражного суду (постійно діючий третейський суд-арбітраж) зі штаб-квартирою у місті Москві, який ухвалив рішення від 4 серпня 2014 року у справі № 38/2014ВТ, не передбачена можливість видачі виконавчих листів, а ЦПК України і Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" подання виконавчого документане вимагають.
Вважає, що Угода про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20 березня 1992 року, учасниками і підписантами якої є Україна та Російська Федерація, регулює відносини щодо виконання судових рішень компетентних державних судових установ, які діють на території держав-учасниць Угоди, а не судових рішень третейських судів.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 4 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У березні 2018 року ПрАТ "Азовзагальмаш" подало відзив на касаційну скаргу, в якому послалося на безпідставність її доводів. Зазначило, що при зверненні із клопотанням ТОВ "Солюшен Фінанс" не виконало вимог Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20 березня 1992 року щодо подання усіх необхідних документів, тому висновок суду першої інстанції про залишення клопотання без розгляду, з яким погодився й апеляційний суд, є правильним.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Солюшен Фінанс" на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 серпня
2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 листопада
2017 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами
ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла
до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України