ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 160/5853/19
адміністративне провадження № К/9901/2350/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНІЕЛЬ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (суддя: Ільков В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНІЕЛЬ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "САНІЕЛЬ" (далі - ТОВ "САНІЕЛЬ", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів:
- від 27.03.2019 №UA100110/2019/000056/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 27.03.2019 №UA100110/2019/00504;
- від 28.05.2019 №UA100110/2019/000075/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 28.05.2019 №UA100110/2019/00702;
- від 27.03.2019 №UA100110/2019/000055/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 27.03.2019 №UA100110/2019/00503;
- від 29.05.2019 №UA100110/2019/000077/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 29.05.2019 №UA100110/2019/00707.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають обставинам справи. Так, зокрема, скаржник наголошує на тому, що ціна товару чітко визначена контрактом з продавцем і у відповідача не було ніяких підстав ставити її під сумнів, відмовляти в прийнятті митної декларації, та визначати митну вартість за резервним методом. Всі необхідні документи, в тому числі щодо транспортування товару, для підтвердження митної вартості були надані під час митного оформлення товару, однак безпідставно не враховані відповідачем. З огляду на викладене позивач вважає, що прийняті контролюючим органом рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставним та таким, що підлягають скасуванню.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 лютого 2019 року між Позивачем (далі - покупець) та іноземною компанією ISIK CAMASIRLARI TEKSTIL INSAAT GIDA TARIM. VE HAY. SAN.VE TIC. LTD. STI. (далі - продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №TUR/SAN/02-UA19 (далі - Контракт №TUR/SAN/02-UA19).
За умовами даного Контракту продавець продає, а покупець купує трикотажні вироби та інші текстильні товари (далі - товар) в такій кількості, по такій ціні та на таких умовах, що є зазначеними у виставлених продавцем інвойсах. У ціну товару включені витрати на маркування, пакування, страхування, навантаження та інші витрати.
Поставка товару буде здійснюватися на умовах CIF, CFR (Одеса, Чорноморськ, Київ), FOB (порт відвантаження) для морських перевезень чи СРТ (Одеса, Чорноморськ, Київ) для перевезень іншими видами транспорту або змішаних перевезень (Інкотермс 2010) (п.2.1 Контракту №TUR/SAN/02-UA19).
Поставка товару здійснюється до 31 грудня 2019 року (п.2.2 Контракту №TUR/SAN/02-UA19). Усі платежі по Контракту здійснюються в доларах США. Загальна сума контракту становить 350 000,00 доларів США (п.3.1 Контракту №TUR/SAN/02-UA19).
Оплата товару здійснюється шляхом здійснення платежів протягом 180 календарних днів, починаючи з дати митного оформлення поставленої партії Товару, відповідно до виставлених продавцем інвойсами. Право власності на товар переходить до покупця після митного оформлення вантажу (п.3.2, 4.1 Контракту №TUR/SAN/02-UA19).
Поставка Товару супроводжується наступним набором документів, які надає Продавець: інвойс, пакувальні листи, транспортна накладна (коносамент) (п.4.2 Контракту №TUR/SAN/02-UA19).
Також, 28 лютого 2019 року між позивачем (далі - покупець) та іноземною компанією EZGI CAMASIRLARI VE TEKSTIL INSAAT SAN.VE TIC. LTD. STI. (далі -продавець) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №TUR/SAN/03-UA19 (далі - Контракт №TUR/SAN/03-UA19), з подібними умовами, за аналогічною групою товарів, на загальну суму 500 000,00 доларів США.
З метою декларування товару, отриманого за контрактами №TUR/SAN/02-UA19 та №TUR/SAN/03-UA19, позивачем до митного оформлення були подані електронні митні декларації від 20.03.2019 №UА100110/2019/168301, від 21.03.2019 №UА100110/2019/168392, від 28.05.2019 №UA100110/2019/173782 та від 28.05.2019 №UA100110/2019/173918.
Під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником "митна вартість товару".
На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, позивач надав за означеними вище митними деклараціями: пакувальні листи; рахунки-фактури (інвойси); коносаменти; автотранспортні накладні; документи, що підтверджують вартість перевезення товару; декларації (сертифікати) про проходження товару; книжки МДП; акти про проведення огляду (перегляду товарів), транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; зовнішньоекономічні договори; договори про надання послуг митного брокера; акти фізичного огляду; акти про невідповідність товарів відомостям, зазначеним в документах, необхідних для здійснення їх митного контролю; митні декларації, а також інші документи на підтвердження дійсної вартості товару.
За результатами перевірки означених митних декларацій та додатково поданих позивачем документів відповідачем були прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 27.03.2019 №UA100110/2019/000056/2, від 28.05.2019 №UA100110/2019/000075/2, від 27.03.2019 №UA100110/2019/000055/2, від 29.05.2019 №UA100110/2019/000077/2 за резервним методом та оформлено відповідні картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу щодо коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, шо спірне рішення про коригування митної вартості товару прийнято відповідачем на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом.
Проте, Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів передчасними, з огляду на таке.
За приписами статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком).
Відповідно до частин першої-другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої - п`ятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.