ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 808/2126/17
адміністративне провадження № К/9901/25223/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року (суддя Батрак І.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі №808/2126/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування:
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003011304 від 03.04.2017 з єдиного внеску у розмірі 82 955,55 грн;
- рішення від 03.04.2017 № 00030001304 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 16 591,11 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення та вимога контролюючим органом прийняті безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємцем порушення вимог законодавства є не обґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки всі витрати, які відображені в податковому обліку підтверджено первинними документами та проведені в межах господарської діяльності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства, з огляду на те, що доходи та витрати по господарських операціях позивач сформував на основі належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт понесених витрат, зокрема витрат на придбання палива, і такі витрати безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від провадження господарської діяльності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішення та вимоги, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.01.2017 №6/08-29-13-04/ НОМЕР_1, оформленого за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, вимог пп.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 99 706,36 грн та п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження єдиного соціального внеску у 2015 році на 82 955,55 грн, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме: заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік в сумі 7 950 грн.
Фахівці контролюючого органу дійшли висновку, що позивачем здійснювалося придбання палива із періодичністю в короткий проміжок часу на АЗС за одними адресами, а також придбання палива у кількості від 5 до 10 літрів, що не відповідає технічним вимогам транспортних засобів позивача, які він використовує у господарській діяльності. Наведене, на думку відповідача, свідчить, що витрати з придбання цього палива не пов`язані із господарською діяльністю позивача. Окрім того, під час перевірки в ході вибіркового перегляду актів списання встановлено значні відхилення в об`ємах списання палива по однаковим маршрутам. Враховуючи викладене, контролюючим органом зроблено висновок про неможливість реального здійснення платником податків операцій по придбанню дизельного палива з урахуванням часу, місця знаходження транспортних засобів та обсягів придбання дизельного палива необхідного для виконання перевезень.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані рішення та вимогу.
Судами також встановлено, що Підприємець здійснював вантажні перевезення по території України. Кошти, які витрачалися позивачем на придбання дизельного палива, були віднесені до складу витрат, пов`язаних з господарською діяльністю. В підтвердження понесених витрат на придбання палива позивачем було надано, зокрема і до перевірки, про що зазначено в акті, банківські виписки, фіскальні чеки, видаткові накладні, податкові накладні, акти списання палива.
Також позивачем було надано наказ №1 від 01.01.2015 "Про встановлення норм витрат палива та інших паливо мастильних матеріалів у відповідності до наказу Мінтранспорту від 10.02.1998 р. №43 на 2015 рік", розпорядження "Про порядок звітування за використані грошові кошти на придбання ПММ" від 15.12.2013, акти списання палива за 2015 рік, фіскальні чеки на придбання палива за 2015 рік, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, які використовуються Підприємцем для провадження господарської діяльності, договори на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладені позивачем в 2015 році, товарно-транспортні накладні за 2015 рік.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо обставин з якими останній пов`язує допущені позивачем порушення норм податкового законодавства, зокрема що придбання палива здійснювалось Підприємцем на АЗС щоденно по декілька десятків разів на добу у незначних обсягах при наявності 5 транспортних засобів, тоді як позивач мав включити до складу валових витрат лише витрати, що пов`язані з перевезенням вантажу, тобто дизельне паливо, яке було використано від пункту навантаження до пункту розвантаження.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судом норм матеріального права відповідач в касаційній скарзі не наводить.
9. Підприємцем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 177.1 статті 177.
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
10.3. Пункт 177.2 статті 177.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
10.4. Пункт 177.4 статті 177.
До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
11. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 4 частини першої статті 4.
Платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.