ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа №815/6460/16
адміністративне провадження №К/9901/5363/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року (судді: Турецька І.О., Стас Л.В., Градовський Ю.М.)
у справі за позовом Приватного підприємства "Артек-Союз"
до Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "АРТЕК-СОЮЗ" (надалі також - Позивач, ПП "Артек-Союз") звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі також - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №0010301401.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновок контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій із контрагентами ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо Позивачем. Акт перевірки, за твердження Позивача, не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи це рішення, суд першої інстанції погодився із висновками податкового органу щодо відсутності правових підстав для формування податкового кредиту сум податку на додану вартість за результатами операцій, фактичне здійснення яких не підтверджується.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПП "Артек-Союз" задовольнив частково: постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року скасував та ухвалив нову постанову, якою позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №0010301401, яким ПП "Артек-Союз" збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1574 677,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 787 340,00 грн.; у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №0010301401 на суму грошового зобов`язання у розмірі 195 787,66 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 97 893,00 грн. відмовлено.
Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками Відповідача та суду першої інстанції щодо фактичного нездійснення операцій між Позивачем та ТОВ "Бізнес Хол", ПП "Форвард Фудс", ТОВ "Глобалторг - Юг" та зазначив, що на підтвердження фактичного здійснення операцій в матеріалах справи наявні відповідні докази.
При цьому суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо безпідставного формування Позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ТОВ "Агротера-груп", ТОВ "Лот-Лайн", ТОВ "Нокс-2", ПП "Вікторія-В".
Рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржено Позивачем.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі Відповідач посилаєтеся на те, що судами не враховані факти, викладені в акті перевірки, зокрема, щодо відсутності первинних документів, підтверджуючих перевезення товарів та підміни номенклатури товару в ланцюгу постачання.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Позивач зазначає про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо допущених порушень по операціях щодо поставки ТОВ "Агротера-груп", ТОВ "Лот-Лайн", ТОВ "Нокс-2", ПП "Вікторія-В" фруктів та овочів.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідачем проведено перевірку Позивача, за результатами якої складено акт від 8 листопада 2016 року №336/15-32-14-01/30741489, згідно з висновками якого Позивачем порушено вимоги: пунктів 198.1, 198.2, 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 1 770 465,00 грн.
Висновок про заниження Позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість сформований, зокрема, на підставі того, що операції по придбанню Позивачем продуктів харчування у ТОВ "Бізнес Хол", ПП "Форвард Фудс", ТОВ "Глобалторг - Юг" є нереальними, оскільки до перевірки покупцем не було надано товарно-транспортних накладних, які б свідчили про перевезення йому товару від постачальників, а також у зв`язку з тим, що проведеним аналізом баз даних АС "Податковий блок" та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено підміну номенклатури в ланцюгу постачання до Позивача.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №0010301401 про нарахування ПП "Артек-Союз" податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 770 465,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 885 233,00 грн.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу..
Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.