1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 802/163/17-а

адміністративне провадження № К/9901/40613/18; К/9901/40615/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,


розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" та Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року (суддя Крапівницька Н.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (судді: Гонтарук В. М. (головуючий), Біла Л.М., Граб Л.С.) у справі № 802/163/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0004301401 від 27.12.2016, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем "податок на додану вартість" на суму 167 328,00 грн за порушення п. 209.2, п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України;

- №0004291401 від 27.12.2016, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 105 493,00 грн, в тому числі, за податковими зобов`язаннями - 84 394,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 099,00 грн, за порушення п.188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України;

- № 0062171305 від 27.12.2016, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на загальну суму 12 161,31 грн, в тому числі за штрафними ( фінансовими ) санкціями - 12 121,62 грн, пеня - 39,69 грн за порушення пп.168.1.2, пп.168.1.5 п 168.1 ст. 168, пп. 176.1 "е", пп. 176.2 "а" ст. 176, пп. 1.2, 1.4, 1.6 п. 16 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

2. Позовні вимоги обґрунтовані хибністю висновків акту перевірки щодо допущених позивачем вимог законодавства, такі висновки не підтверджуються фактичними обставинами та спростовуються первинними документами, що наявні у Товариства та надавались контролюючому органу під час перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0004291401 від 27.12.2016 та № 0062171305 від 27.12.2016. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, в частині задоволених вимог виходив з того, що висновки акту перевірки про порушення Товариством вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Туль-Чикен" та несвоєчасного перерахування військового збору спростовуються встановленими обставинами справи та наявними первинними документами.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004301401 від 27.12.2016 суди дійшли висновку про порушення позивачем вимог ст. 209 Податкового кодексу України в частині черговості використання коштів зі спеціального рахунку для відшкодування вартості виробничих факторів контрагентам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та прийняти нове рішення про задоволення вимог Товариства в повному обсязі.

Контролюючий орган також не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог та подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства в зазначеній частині.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 по 31.08.2016, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.08.2016, про що складено акт №185/1401/34143431 від 09.12.2016, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 209.2, п. 209.12 ст. 209 Податкового кодексу України, що полягало у використанні позивачем сум податку на додану вартість, що не були сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги, не за призначенням в сумі 167 328,00 грн;

- п. 188.1, ст. 188, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, формування податкового кредиту по господарським операціям позивача з ТОВ "Туль-Чікен", які на думку контролюючого органу, не є господарською діяльністю платника податку (позивача), що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 84 394,00 грн за квітень 2016 року;

- пп. 168.1.2., 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "е" ст. 176, п. 176.2 "а" ст. 176, пп.1.4, пп.1.6. п.16-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному перерахуванню до бюджету суми узгодженого податкового зобов`язання з військового збору, самостійно визначеного податковим агентом, в сумі 16 919,70 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема п. 209.2, п. 209.12 ст. 209 Податкового кодексу щодо використанні позивачем сум податку на додану вартість, що обліковується у Товариства на спеціальному рахунку.

9. Відповідач у касаційній скарзі наводить норми матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судами, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість на 84 394,00 грн за операціями з контрагентом ТОВ "Туль-Чікен" та несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 51.1 статті 51.

Податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

10.3. Підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

10.4. Підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

10.5. Підпункт 176.2 "а" пункту 176.2 статті 176.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

10.6. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.7. Пункт 198.5 статті 198.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

10.8. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.9. Пункти 209.1-209.3 статті 209.

Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

10.10. Пункт 209.6 статті 209.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

10.11. Пункт 209.7 статті 209.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

10.11. Підпункт 209.15.1 пункту 209.15 статті 209.

Виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів;

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.


................
Перейти до повного тексту