ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 819/1786/15
адміністративне провадження № К/9901/28906/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року (головуючий суддя - Білоус І.О.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (колегія судів: головуючи суддя - Святецький В.В., судді - Гудим Л.Я., Пліш М.А.)
у справі №819/1786/15
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільського об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Тернопільська ОДПІ), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0017071702 від 19.02.2015, яким ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з єдиного податку у сумі 580967,93 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 145241,98 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0017111702 від 19.02.2015, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 15494,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4214,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0017221702 від 19.02.2015, яким застосовано до платника штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 55000,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0017241702 від 19.02.2015, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 39342,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 9836,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ № 0061821782 від 04.06.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб на суму 5308,90 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 1327,23 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської ОДПІ № 0016971702/7 від 19.02.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 3102,30 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської ОДПІ № 11482 від 26.03.2015 про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_1, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розбіжність між розміром доходу, задекларованим платником, та розміром доходу, визначеним контролюючим органом за результатами проведення перевірки, виникла через віднесення посадовими особами відповідача до складу доходу ФОП - ОСОБА_1 його особистих заощаджень у розмірі 5781800,00 грн, які не є коштами, що набуті позивачем за результатами здійснення підприємницької діяльності. За таких обставин, доводи контролюючого органу про перевищення позивачем суми граничного доходу, встановленого для 3 групи платників єдиного внеску, не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0017071702 від 19.02.2015, № 0017111702 від 19.02.2015, № 0017241702 від 19.02.2015, № 0061821782 від 04.06.2015;
- визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської ОДПІ № 0016971702/7 від 19.02.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 3102,30 грн;
- визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської ОДПІ № 11482 від 26.03.2015 про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_1, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013. В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що кошти у розмірі 5781800,00 грн не були набуті позивачем внаслідок здійснення ним підприємницької діяльності, а тому у відповідача не було правових підстав для включення цих коштів до складу доходу платника, отриманого від здійснення підприємницької діяльності. За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0017071702 від 19.02.2015, № 0017111702 від 19.02.2015, № 0017241702 від 19.02.201, № 0061821782 від 04.06.2015, а також рішення № 0016971702/7 від 19.02.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення № 11482 від 26.03.2015 про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0017221702 від 19.02.2015, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 55000,00 грн.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок відкритий фізичною особою - підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, включаються до його доходу. Враховуючи вищевикладене, а також те, що кошти у розмірі 5781800,00 грн надійшли на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_2, відкриті для здійснення підприємницької діяльності, останні є доходом платника, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 є правомірними та прийняті відповідачем у відповідності до вимог закону.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржуються, а тому не є предметом касаційного розгляду.
Таким чином предметом касаційного розгляду справи є правомірність: податкових повідомлень - рішень Тернопільської ОДПІ №0017071702 від 19.02.2015, № 0017111702 від 19.02.2015, № 0017241702 від 19.02.2015, № 0061821782 від 04.06.2015; рішення Тернопільської ОДПІ № 0016971702/7 від 19.02.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; рішення Тернопільської ОДПІ № 11482 від 26.03.2015 про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
05 грудня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких платник зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень КАС України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у період з 01.05.2012 по 30.09.2014 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 5%, встановленої для 3-ї групи платників єдиного податку.
Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.05.2012 по 30.09.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2012 по 30.09.2014, за результатами якої складено акт від 10.02.2015 за № 576/19-18-17-02/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема:
- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, а саме порушено порядок ведення книги обліку доходів у 2012 році;
- абзацу 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, а саме перевищено обсяг доходу у 2012 році на 5781800,00 грн, у зв`язку з чим ФОП ОСОБА_1 донараховано єдиний податок із суми перевищення доходу за 2012 рік у розмірі 580967,93 грн;
- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пунктів 177.2, 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за результатами 2013 року в сумі 15486,00 грн та за період з 01.01.2014 по 30.09.2014 в сумі 8,00 грн;
- пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України, а саме неподання декларацій про майновий стан та доходи за 1 квартал 2013 року та 2013 рік;
- пункту 185.1 статті 185, пункту 191.4 статті 194 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань на 39342,00 грн, у тому числі: за лютий 2013 року в сумі 6235,00 грн, за березень 2013 року в сумі 3011,00 грн, за квітень 2013 року в сумі 1934,00 грн, за травень 2013 року в сумі 2999,00 грн, за червень 2013 року в сумі 3651,00 грн, за липень 2013 року в сумі 1358,00 грн, за серпень 2013 рок в сумі 44,00 грн, за вересень 2013 року в сумі 3316,00 грн, за жовтень 2013 року в сумі 7835,00 грн, за листопад 2013 року в сумі 2253,00 грн, за грудень 2013 року в сумі 1194,00 грн, за червень 2014 року в сумі 1516,00 грн, за липень 2014 року в сумі 1089,00 грн, за серпень 2014 року в сумі 850,00 грн, за вересень 2014 року в сумі 693,00 грн;
- пункту 2 статті 7, пункту 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв, зокрема:
- податкове повідомлення - рішення № 0017071702 від 19.02.2015, яким визначено позивачу грошове зобов`язання з єдиного податку в сумі 726209,91 грн, в тому числі 580967,93 грн за основним платежем та 145241,98 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- податкове повідомлення - рішення № 0017111702 від 19.02.2015, яким платнику визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 19708,00 грн, зокрема, 15494,00 грн за основним платежем та 4214,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- податкове повідомлення - рішення № 0017241702 від 19.02.2015, яким ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 49178,00 грн, в тому числі 39342,00 грн за основним платежем та 9836,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- податкове повідомлення - рішення № 0061821782 від 04.06.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" на суму 6636,13 грн, в тому числі 5308,90 грн за основним платежем та 1327,23 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Крім того, Тернопільська ОДПІ прийняла рішення за № 0016971702/7 від 19.02.2015 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 3102,30 грн, а також рішення за № 11482 від 26.03.2015 про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013.
Відповідно до статті 159 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.