ПОСТАНОВА
Іменем України
17 грудня 2020 року
Київ
справа №820/14960/14
адміністративне провадження №К/9901/23140/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 820/14960/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Гіпротракторосільгоспмаш" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Гіпротракторосільгоспмаш" (далі - позивач, ПАТ "Гіпротракторосільгоспмаш") звернулось до суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2014 № 2220302203, № 2320302203.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.04.2014 № 2220302203, № 2320302203 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, адміністративний позов ПАТ "Гіпротракторосільгоспмаш" задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 15.04.2014 № 2220302203, № 2320302203.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій у справі № 820/14960/14, відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 6 жовтня 2015 року касаційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області відхилив, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року залишив без змін.
Не погодившись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2015 року Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, на момент подання вказаної заяви).
Ухвалою Верховного Суду України від 1 грудня 2016 року відкрито провадження у справі № 820/14960/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Гіпротракторосільгоспмаш" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2015 року.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 15 лютого 2018 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.
Розгляд заяви контролюючого органу здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є зокрема, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У заяві контролюючий просить переглянути вказану ухвалу Вищого адміністративного суду України посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме неоднакове застосування норм пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо реального здійснення господарських операцій в якості обов`язкової умови виникнення у платника податків права на формування витрат та податкового кредиту за такими операціями.