ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/3764/19
адміністративне провадження № К/9901/30619/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) на рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року (прийняте судом у складі судді Клочкової Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Лічевецького І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту, інспектора першої категорії комунального підприємства "Київблагоустрій" Київської міської державної адміністрації (далі - інспектор) Кузьменко Р.С. про визнання нечинним рішення, скасування доручення, визнання нечинним та скасування припису, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати нечинним рішення Департаменту від 27 лютого 2019 року (номер рішення невідомий) про знесення гаражів у дворі будинку АДРЕСА_1 та скасувати доручення Департаменту від 27 лютого 2019 року № 064-1036;
- визнати нечинним і скасувати припис, виданий інспектором Кузьменко Р.С. за номером 1907340, датований 22 лютого 2019 року.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 10 липня 2019 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував припис, виданий інспектором Кузьменко Р.С. № 1907340 від 22 лютого 2019 року.
Визнав протиправним та скасував частково рішення Департаменту від 27 лютого 2019 року (номер рішення невідомий) про знесення гаражів у дворі будинку АДРЕСА_1 в частині пункту п. 11: АДРЕСА_1, гараж, припис 22.02.3019 № 1907340 та скасувати частково доручення Департаменту від 27 лютого 2019 року №064-1036 щодо гаражу - АДРЕСА_1, гараж, припис 22.02.3019 № 1907340.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем щодо демонтажу тимчасових споруд, при цьому, зі змісту самого рішення вбачається, що вирішено знести тимчасові споруди - гаражі та надано відповідне доручення з цього приводу.
Разом із тим, матеріалами справи встановлено, що гараж позивача, вказаний у пункті 11 оскаржуваного рішення не є тимчасовою спорудою, а результатом капітального будівництва. Право власності на вказаний об`єкт нерухомості позивача було оформлене та зареєстроване у встановленому порядку.
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для демонтажу вказаного гаражу саме в порядку, передбаченому для демонтажу тимчасових споруд.
Проте, судом враховано, що позивачем вищевказане рішення оскаржується в повному обсязі, в той час, як стосується воно позивача лише в частині пункту 11, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в частині прийнятого рішення відносно гаража позивача.
В іншій частині вказане рішення від 27 лютого 2019 року №064-1036 скасуванню не підлягає, оскільки стосується інших об`єктів та прав позивача не порушує.
Враховуючи виявлені порушення відповідачів, наявні у справі докази та встановлені обставини, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення частково.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 листопада 2019 року Департамент звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 розміщено значну кількість як металевих, так і капітальних гаражів. У договорі купівлі-продажу від 24 січня 1997 року та Зведеному акті, на які посилається суд апеляційної інстанції, не міститься жодних ідентифікуючих ознак, якого саме гаража стосуються зазначені документи. Оскільки гараж безномерний, без ідентифікуючих ознак та не містить присвоєної адреси в порядку визначеному рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394.
До того ж звертає увагу на те, що Зведений акт в розділі Технічний опис та оцінка господарсько-побутових будівель містить зазначену площу основи приміщення - 21 кв. м, тоді як в договорі купівлі-продажу зазначена площа - 18,8 кв. м.
Отже, на думку скаржника не вбачається можливим встановити на місцевості точне місцерозташування споруди, належної позивачеві. Не встановлено, що оспорювані акти стосуються споруди позивача..
Судами не досліджено чи є спірний об`єкт нерухомим майном, не з`ясовано на якій підставі позивач користується земельною ділянкою під спірним приміщенням, оскільки чинних правовстановлюючих документів на ділянку не було надано позивачем.
У зв`язку з невиконанням вимог припису, відсутністю дозвільної документації в Департаменті, було прийнято рішення про демонтаж спірної тимчасової споруди.
Крім того, посилається на те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надавалися, договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою не укладався, поштова адреса об`єкту не присвоювалася.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В.. судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 06 листопада 2019 року відкрив касаційне провадження.
У зв`язку з відпусткою судді ОСОБА_2 на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року № 2513/0/78-20 за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну судді Стеценка С.Г. та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л.В.. судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24.01.1997 між ОСОБА_1 як покупцем, та ОСОБА_3, як продавцем, укладено договір купівлі-продажу гаража, за умовами якого ОСОБА_1 придбав гараж шлакоблочний, загальною площею 18,8 кв. м, який розташований у дворі будинку АДРЕСА_2 .
Право власності позивача на гараж, розташований у дворі дому № АДРЕСА_2 підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 24 січня 1997 року, зареєстрованим як об`єкт нерухомого майна у Бюро технічної інвентаризації міста Києва 13 лютого 1997 року за № 55/18448.
22 лютого 2019 року інспектором комунального підприємства "Київблагоустрій" складено припис № 1907340, яким встановлено порушення власником тимчасової споруди пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: АДРЕСА_1, запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди, в разі відсутності документації демонтувати тимчасову споруду (павільйон) власними силами та відновити благоустрій.
У приписі міститься застереження, що у разі його невиконання будуть вжиті заходи згідно з чинним законодавством.
Вказаний припис наклеєно на фронтальній частині гаража представником комунального підприємства "Київблагоустрій" та надано суду фотороздруківку.
Згідно з картографічною інформацією, наявною в матеріалах справи, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 фактично мають спільний двір.
Оскаржуваний припис позивач виявив приклеєним на двері гаражу, який саме оформлений ним на праві власності за адресою у дворі будинку АДРЕСА_2 , при цьому, відповідач вказав місцезнаходження цього гаражу по АДРЕСА_1 .
Отже, суди встановили, що в цій справі мова йде про один і той самий гараж, який фактично розміщений у дворі між будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_1 .
За дорученням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) прийнято рішення про вжиття заходів з демонтажу тимчасових споруд самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, гаражу по АДРЕСА_1.
Вважаючи зазначений припис та доручення неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України від 06.09.2005 року № 2807-ІV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-ІV), норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Частиною першою статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Відповідно до частин першої, третьої статті 34, пункту 2 частини першої статті 10, частини першої статті 40 Закону № 2807-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Затвердження правил благоустрою територій населених пунктів належить до повноважень сільських, селищних і міських рад.
Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, якими визначено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста Києва, та які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (далі - Правила).
Відповідно до п. 13.1.1 Правил розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).