ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 822/3034/15
касаційне провадження № К/9901/19489/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод"
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року (головуючий суддя - Ковальчук А.М.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Драчук Т.О.; судді: Полотнянко Ю.П., Загороднюк А.Г.)
у справі № 822/3034/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод"
до Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Летичівський комбікормовий завод"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Хмельницька ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року № 0000832210.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 20 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 травня 2016 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
ТОВ "Летичівський комбікормовий завод" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає про відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження виконання будівельних робіт із реконструкції виробничої бази заводу, а відтак і створення кваліфікаційного активу, в четвертому кварталі 2014 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 червня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Летичівський комбікормовий завод".
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову перевірку ТОВ "Летичівський комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, результати якої оформлено актом від 08 липня 2015 року № 181/22/04330728.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на безпідставне включення до складу інших витрат відсотків за користування кредитом згідно з кредитною угодою, укладеною 09 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІБ-АГРО", Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНБЕЛ", ТОВ "Летичівський комбікормовий завод", Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське зерно", "Боско холдинг С.А.", Європейським банком реконструкції та розвитку, що сплачувались при незавершеній капіталізації фінансових витрат.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року № 0000832210, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3820852,00 грн.