ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/14081/14
адміністративне провадження № К/9901/40416/18; К/9901/40418/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року (суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (судді: Земляна Г.В. (головуючий), Межевич М.В., Сорочко Є.О.) у справі №826/14081/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2014 № 0012092213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на 261 059,82 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 130 529,90 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Укроптпром", ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос" мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями з контрагентом є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, позов задоволено частково, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 132 668,35 грн та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 66 334,17 грн.
4. Рішення судів в частині задоволених вимог обґрунтовано реальністю операцій позивача з його контрагентами ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос", що підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.
В частині відмови в задоволенні вимог суди дійшли висновку про відсутність реальних правових наслідків господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Укроптпром", що підтверджується вироком Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2014 у справі №757/24956/14-к, який набрав законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
6. Контролюючий орган також не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
7. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 14.08.2014 № 1299/2213/33835710, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 01.05.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в загальному розмірі 261 059,83 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з ТОВ "Укроптпром", ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос" не спричинили настання реальних правових наслідків, що виключає право позивача на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями, оскільки вказані контрагенти мають ознаки фіктивності, а саме, зареєстровані на підставних осіб, які непричетні до фінансово-господарської діяльності цих господарюючих суб`єктів, відсутні за місцезнаходженням, не мають майна, основних засобів, виробничих активів необхідних для провадження господарської діяльності.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Укроптпром", ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос" в межах договорів про транспортно-експедиційне обслуговування.
В підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем було надано копії документів, зокрема, договори, заявки, товарно - транспортні документи (коносаменти, CMR), акти здачі-приймання робіт, рахунки - фактури, податкові накладні, документи про оплату наданих послуг.
Також судами встановлена наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2014 у справі № 757/24956/14-к, що набрав законної сили, яким визнано ОСОБА_1 - директора ТОВ "Укроптпром", винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), ОСОБА_1 визнав, що наміру здійснювати підприємницьку діяльність не мав.
Судом встановлено, що податкові накладні та інші первинні документи від імені ТОВ "Укроптпром" підписано директором ОСОБА_1
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх порушення та порушення норм процесуального права, що полягає у неврахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суд помилково дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Укроптпром", оскільки у позивача наявні первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, зазначає про індивідуальну відповідальність платника податків.
10. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос".
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
11.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
11.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
12. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
12.1. Стаття 1.
12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
12.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
12.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
13.1. Пункт 2.4.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.