Ухвала
Іменем України
1 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 2602/627/12
провадження № 51-1199км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Голубицького С.С., Стефанів Н.С., |
| за участю: | |
| виправданого | ОСОБА_1 , |
| прокурора | Подоляка М.С., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 4 грудня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Києва,
виправданого у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 25 січня 2011 року приблизно о 12:00, керуючи автомобілем "Renault Mаgnum 480.26", рухався по вул. Привокзальній у м. Києві. Наближаючись до трамвайної зупинки, ОСОБА_1 зупинив автомобіль у крайній лівій смузі перед нерегульованим пішохідним переходом для того, щоб дати дорогу пішоходам. На зупинці зупинився трамвай, водій якого відкрив двері для висадки та посадки пасажирів. У цей же час ОСОБА_2 стала переходити дорогу по пішохідному переходу справа наліво по напрямку руху автомобіля. ОСОБА_1 продовжив рух від трамвайної зупинки ще до того, як пішоходи залишили проїзну частину та двері трамвая зачинились, внаслідок чого всупереч вимогам пункту 1.5, підпункту "б" пункту 2.3, пунктів 10.1, 18.1 та 18.8 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), виїхавши на пішохідний перехід, він допустив наїзд на ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла загинула на місці події.
2. Дарницький районний суд м. Києва вироком від 13 листопада 2017 року виправдав ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК.
3. Київський апеляційний суд ухвалою від 4 грудня 2019 року залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати оскаржені судові рішення, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
5. На думку сторони обвинувачення, суд першої інстанції не надав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та не співставив їх з іншими доказами, що призвело до постановлення виправдувального вироку. Прокурор вважає, що в сукупності з іншими доказами ці показання доводять, що водій ОСОБА_1 розпочав свій рух та перетнув лінію розмітки нерегульованого пішохідного переходу в той момент, коли здійснювалась висадка і посадка пасажирів трамвая, що зупинився. Також прокурор наполягає, що найімовірніше первинний контакт транспортного засобу з пішоходом відбувся в межах ділянки розмітки нерегульованого пішохідного переходу.
6. Апеляційний суд, на думку прокурора, зазначених порушень не усунув, провів судовий розгляд неповно та поверхнево, не перевірив усіх доводів апеляційної скарги прокурора, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 377 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року).
Позиції учасників під час касаційного розгляду
7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
8. У судовому засіданні виправданий та прокурор не підтримали доводів касаційної скарги сторони обвинувачення та просили залишити оскаржені судові рішення без зміни.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що необхідно відмовити в задоволенні касаційної скарги.
10. Відповідно до вимог статті 395 КПК 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
11. У касаційній скарзі прокурор переважно не погоджується зі встановленими судом фактичними обставинами справи. Однак у силу статті 398 КПК 1960 року при вирішенні питання про наявність підстав для скасування судових рішень суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 цього Кодексу. Суд виходить з обставин справи, встановлених судами попередніх інстанції, якщо тільки стороною не продемонстровано, що встановлення цих обставин було проведено з порушенням процесуального закону.
12. Згідно з положеннями частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, і на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
13. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину (частина 4 статті 327 КПК 1960 року).