1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

Іменем України

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 751/602/18

провадження № 51-2078км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Яковлєвої С. В.,

суддів Наставного В. В., Слинька С. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Трутенко А. Ю.,

прокурора Шевченко О. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Росомахи М. О. на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 1 листопада 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018270000000017, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимої, останнього разу - за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 7 липня 2017 року за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК - на строк 5 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.



Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 1 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєдано невідбуту частину покарання за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 7 липня 2017 року й визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці.

Вирішено питання про зарахування строку попереднього ув`язнення, речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Суд визнав ОСОБА_1 винуватою у вчиненні незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів у місця позбавленні волі, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, за обставин, детально викладених у вироку.

Як установив суд, ОСОБА_1, перебуваючи в державній установі "Чернігівський слідчий ізолятор" на підставі вироку Чернігівського районного суду Чернігівської області від 7 липня 2017 року, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження (далі - особа), 29 листопада 2017 року близько 12:30 була вивезена за межі установи попереднього ув`язнення на службовому автомобілі поліції марки "ВАЗ-2107" (державний номерний знак НОМЕР_1 ) особою та оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_2, який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_1 та особи.

Надалі, у той же день, близько 14:08 ОСОБА_1 разом із особою прибули до будівлі "Тир пневматичний" на вул. Привокзальна, 3 у м. Чернігів, де придбали напівпрозору рідину коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,534 г (у перерахунку на суху речовину), а також у невстановлені час та місці придбали у невстановленої слідством особи, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору - особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 13,423 г (у перерахунку на суху речовину), які були поміщені у фрагмент медичного шприца. Ці наркотичні засоби ОСОБА_1 зберігала при собі, помістивши їх в анальний отвір.

У подальшому 29 листопада 2017 року близько 15:00 ОСОБА_1 та особа, перебуваючи в салоні службового автомобіля поліції марки "ВАЗ-2107", здійснили перевезення на територію державної установи "Чернігівський слідчий ізолятор" на вул. Реміснича, 2 у м. Чернігів, вищевказані фрагменти медичних шприців з опієм та канабісом, з метою їх подальшого збуту особам, які утримуються у вищевказаній установі, однак, не встигли цього зробити, оскільки були викриті працівниками правоохоронних органів, які їх вилучили у ОСОБА_1 .

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2020 року, задовольнивши частково апеляційну скаргу захисника Росомахи М. О., вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінив, виключив з мотивувальної частини рішення кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину повторно. У решті вирок суду залишено без зміни.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній сказі захисник Росомаха М. О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.Суть доводів скаржника зводиться до того, що винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК не доведено, вирок не відповідає ст. 374 КПК, ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах, яким суд не дав належної правової оцінки. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи відсутні постанова керівника органу досудового розслідування про доручення проведення розслідування слідчим та постанова керівника прокуратури про визначення групи прокурорів у цьому провадженні. Як зазначає захисник, досудове розслідування у цьому провадженні здійснено неуповноваженим на здійснення досудового розслідування органом. При цьому вказує, що матеріали негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д), які містяться у провадженні № 42018270000000017 від 25 січня 2018 року, є недопустимими доказами, оскільки всупереч ст. 257 КПК відсутні ухвали слідчого судді на використання їх у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, вказує на те, що освідування ОСОБА_1 з 19:05 до 19:40 від 29 листопада 2017 року проведено з порушенням норм КПК, а саме без участі захисника, без роз`яснення їй відповідних прав, а тому, на думку сторони захисту, фактично було проведено особистий обшук його підзахисної. При цьому, посилаючись на показання ОСОБА_3, наданими під час допиту в суді, заперечує наявність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки злочину як попередня змова групою осіб. На думку скаржника, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на прямий умисел і мета збуту при придбанні, зберіганні, перевезенні особою наркотичних засобів у діях ОСОБА_1 . Вказує, при перегляді вироку апеляційний суд залишив поза увагою допущені порушення, не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги, не надав на усі з них вичерпних відповідей, безпосередньо не дослідив докази, на які посилалася сторона захисту, формально здійснив процедуру перегляду, внаслідок чого постановив рішення, яке не відповідає статтям 370, 419 вказаного Кодексу.

Захисник Росомаха М. О. подав до Суду заяву, в якій зазначив про здійснення касаційного розгляду без його участі.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги, просила оскаржені судові рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, виходячи з наведених положень процесуального закону, Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд керується фактичними обставинами, установленими місцевим та апеляційним судами.

Однак з огляду на те, що захисник посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, суть його доводів у касаційній скарзі фактично зводиться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів і, відповідно, встановленими судами фактичними обставинами, що, виходячи з наведених вище вимог, до повноважень касаційного суду законом не віднесено. Натомість ці обставини були предметом перевірки при перегляді вироку судом апеляційної інстанції за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, який не встановив порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів.

Під час перегляду судових рішень судом касаційної інстанції у межах передбачених законом повноважень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено. Вказані висновки судів підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до ст. 94 КПК.

Як вбачається з вироку, обґрунтовуючи свій висновок щодо винуватості ОСОБА_1, суд послався на:

- показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (оперуповноважені сектору кримінальної поліції Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП у Чернігівській області), які повідомили, що 29 листопада 2017 року здійснювали вивезення ОСОБА_1 з установи попереднього ув`язнення та їздили за тим маршрутом руху, який вказувала остання;

- фактичні дані, що містяться: у протоколі слідчого експерименту від 4 грудня 2017 року, проведеного за участю ОСОБА_3 ; у протоколі освідування особи від 29 листопада 2017 року; у протоколі про негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження від 29 листопада 2017 року (згідно із яким зафіксовано проведену негласну слідчу (розшукову) дію - відібрання зразків напівпрозорої рідини коричневого кольору зі шприца, який був замотаний у газету та схований під уламком шиферу з тильної сторони будівлі з написом "Тир пневматичний" на вул. Привокзальній, 3 у м. Чернігові); у протоколі огляду НС(Р)Д від 11 грудня 2017 року (у ході якого оглянуто компакт диск Videx CD-R № 586/14/285); у протоколі за результатами проведеної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем від 30 листопада 2017 року № 2423т (відповідно до якого зафіксовано проведену негласну слідчу (розшукову) дію - спостереження за будівлею з написом "Тир пневматичний" на АДРЕСА_2 ; у протоколі за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою від 30 листопада 2017 року № 2423т (згідно з яким зафіксовано проведену негласну слідчу (розшукову) дію - спостереження за громадянкою ОСОБА_1 ); у протоколі огляду НС(Р)Д від 26 грудня 2017 року (у ході якого оглянуто компакт диск Videx DVD-R № 649/14/285);


................
Перейти до повного тексту