Постанова
Іменем України
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа №227/1462/19
провадження №61-15858св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 15 липня 2019 року у складі колегії суддів Папоян В. В., Біляєвої О. М., Корчистої О. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця"), назва якого змінена на акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), в якому просила стягнути заборгованість по заробітній платі за березень - липень 2017 року у розмірі 29857,98 грн та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі 5392,57 грн, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та зборів.
Позов мотивовано тим, що після реорганізації 08 липня 2016 року структурного підрозділу ДП "Донецька залізниця" шляхом його злиття, позивача переведено до виробничого підрозділу "Іловайська дистанція сигналізації та зв`язку" структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".
10 липня 2017 року видано наказ про звільнення позивача з роботи з 17 липня 2017 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
На день звільнення позивача їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата з березня 2017 року по липень 2017 року, зокрема: за березень 2017 року - 5122,88 грн, за квітень 2017 року - 3955,29 грн, за травень 2017 року - 3756,29 грн, за червень 2017 року - 0,00 грн, за липень 2017 року - 17023,52 грн, що разом становить 29 857,98 грн. Сума компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати станом на 08 квітня 2019 року, тобто на день звернення до суду з даним позовом, становить 5392,57 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2019 року у складі судді Мацишин Л. С. позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь позивача заборгованість по заробітній платі за березень - липень 2017 року в розмірі 27 141,32 грн, яка складається із заборгованості по заробітній платі за березень - липень 2017 року, з врахуванням 9379,16 грн компенсації за невикористану відпустку та 7281,25 грн вихідної допомоги при звільненні.
Зобов`язано при виплаті утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнуто суму компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі 4221,98 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з боку відповідача має місце порушення строків виплати заробітної плати позивача та має місце заборгованість по заробітній платі (у тому числі компенсації за невикористану відпустку та виплату одноразової грошової допомоги) за березень-липень 2017 року, а отже, з урахуванням положень статей 115, 116 КЗпП України, статті 21 Закону України "Про оплату праці", вказані суми підлягають стягненню на користь позивача.
Всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Наданий суду науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України не звільняє відповідача від обов`язку виплатити працівнику заборгованість з оплати праці, а лише підтверджує відсутність вини підприємства у несвоєчасній виплаті заробітної плати.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за змістом положень КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість. Проте в матеріалах справи відсутні розрахунково-платіжні відомості та інші документи з обліку праці та зарплати за спірний період.
Позивачем не надано документів, що підтверджують її перебування у простої (зокрема табелю обліку робочого часу, оформленого відповідно до наказу від 17 березня 2017 року № 236/ДНД) або того, що на виконання вищезазначеного наказу начальником відповідного виробничого підрозділу надавалось клопотання на скасування простою з зазначенням дати скасування, посади та прізвища працівника. Також не надано доказів щодо тарифної ставки, виходячи з якої повинна обраховуватись заробітна плата, розрахунково-платіжних відомостей та інших документів з обліку праці та заробітної плати за спірний період, а тому відсутні підстави проводити розрахунок заборгованості за березень - липень 2017 року, виходячи із її окладу та стягувати заборгованість по заробітній платі за цей період.
На підтвердження того, що у позивача виникло право на отримання винагороди за виконану нею роботу та того, що у період з березня по липень 2017 року їй нараховувалася заробітна плата і вона має за цей період заборгованість, нею надано розрахункові листи за спірний період. Проте вони не містять підписи посадових осіб та не завірені печаткою, а тому не можуть бути визнані допустимими доказами та не можуть бути прийнятими до уваги.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження правових підстав щодо нарахування їй заробітної плати та наявності заборгованості перед нею у зазначеному розмірі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погодилась з висновками суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду суперечать матеріалам справи та фактам, які не оспорювались відповідачем, зокрема, що відповідач мав доступ до первинної документації позивача і у травні, і у липні 2017року, оскільки здійснював відповідні дії щодо припинення трудових правовідносин. Станом на 10 липня 2017 року відповідач був обізнаний про наявний у нього обов`язок виплатити позивачу компенсацію за невикористану відпустку та одноразову грошову допомогу.
Апеляційним судом не враховано, що обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а також ведення бухгалтерського, податкового обліку покладено на роботодавця, а не на працівника.
Згідно з наказом №236-ДНД від 17 березня 2017року "Про встановлення простою" з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів СП "Донецької дирекції залізничних перевезень" встановлено початок простою, про що було повідомлено працівників цих підрозділів та керівництво виробничих підрозділів. Вказане повністю узгоджується із даними, що відображені у щомісячних розрахункових листах щодо заробітної плати за період березня-липня 2017 року, як наслідок це спростовує твердження відповідача про відсутність доступу до документації з кадрових питань після 17 березня 2017 року. Крім того, роботодавцем одноособово прийнято рішення про нарахування заробітної плати за час простою не з вини працівників із розрахунку двох третин встановленої тарифної ставки (посадового окладу).
Відповідно до статті 10 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Проте такий сертифікат відповідачем суду не наданий.
Відповідачем не наведено жодного аргументованого доводу, що надані позивачем розрахунки заборгованості не відповідають дійсному розміру заборгованої заробітної плати, адже питання наявності заборгованості по заробітній платі відповідачем взагалі не оскаржується.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 працювала на різних посадах у відділеннях ДП "Донецька залізниця", зокрема у Іловайській дистанції сигналізації та зв`язку.
Згідно наказу №303 від 15 квітня 2016 року Іловайська дистанція сигналізації та зв`язку ДП "Донецька залізниця" реорганізована шляхом злиття у виробничий підрозділ "Іловайська дистанція сигналізації та зв`язку" структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Наказом начальника структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" від 17 березня 2017 року № 236/ДНД встановлено початок простою у вказаному виробничому підрозділі залізниці з 20 березня 2017 року.
Пунктами 2 - 6 цього наказу визначено, що на час простою встановити щоденний режим роботи згідно діючих Правил внутрішнього трудового розпорядку та зобов`язати всіх працівників дирекції, які заходяться у простої, з`являтися на свої робочі місця, актові зали, кабінети технічного навчання та т.і., та розписуватися на початку та наприкінці робочого дня в "Журналі обліку приходу - уходу працівників, які знаходяться на простої". Призначено відповідальними за облік працівників, які знаходяться на простої. Оплату за час простою не з вини працівника провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи. На весь період простою працівникам в табелі обліку використання робочого часу проставляти літерний код "П". У разі неявки робітника у табелі обліку робочого часу проставляти код "НЗ". Оплату такої відсутності не проводити.
Згідно з Наказом (розпорядженням) СП "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" про припинення трудового договору від 10 липня 2017 року ОСОБА_1 з 17 липня 2017 року звільнена з посади інженера 1 категорії за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату, про що також зроблений відповідний запис в її трудовій книжці.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 3, статтею 4 КЗпП України встановлено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.