Постанова
Іменем України
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 333/526/18
провадження № 61-16357св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - приватний комплекс безперервної освіти "Школа "Ейдос",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги приватного комплексу безперервної освіти "Школа "Ейдос" та ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Запорізького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року приватний комплекс безперервної освіти "Школа "Ейдос" (далі - ПКБО "Школа "Ейдос" ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 вересня 2015 року між сторонами укладено договір № 02/791 про надання позивачем послуг щодо навчання та здобуття дитиною відповідача повної загальної середньої освіти. Проте відповідач свої зобов`язання по оплаті навчання не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 42 022 грн. Також за прострочення виконання основного зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 109 887,53 грн неустойки та 7 984,18 грн інфляційних витрат.
Крім того, 01 вересня 2015 року між відповідачем та фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_3 укладено договір за № 02/791/П про надання послуг з харчування протягом навчального періоду,
а з ФОП ОСОБА_4 - № 02/791/С про покращення умов утримання території ПКБО "Школа "Ейдос". На підставі договорів від 06 жовтня 2017 року за № 1, 2 зазначені фізичні особи-підприємці відступили право вимоги позивачу за наведеними вище договорами за № 02/791/С та № 02/791/П відповідно. Зобов`язання з оплати наданих послуг за цими договорами відповідач також належним чином не виконав. За договором № 02/791/П борг становить 3 461 грн, неустойка - 8 012,21 грн, 657,59 грн інфляційних витрат, а за договором № 02/791/С борг становить 15 750 грн, пеня - 6 279,30 грн, 2 992,50 грн інфляційних витрат.
У зв`язку з цим просив стягнути з відповідача на свою користь загальну суму основного боргу у розмірі 61 233 грн, 11 634,27 грн інфляційних витрат, неустойки та пені в сумі 124 179,04 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2018 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПКБО "Школа "Ейдос" 61 233 грн основного боргу, 11 634,27 грн інфляційних витрат, 124 179,04 грн заборгованості за пенею та неустойкою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції керувався тим, що відповідач взятих на себе зобов`язань за договором від 01 вересня 2015 року № 02/791 належним чином не виконав, оплату за надані послуги здійснив частково у сумі 30 380 грн, а тому за ОСОБА_1 виник основний борг за цим договором у сумі 42 022 грн, неустойка у сумі 109 887,53 грн за період з 15 червня 2016 року по 20 листопада 2017 року, що нарахована на суму основного боргу та 7 984,18 грн інфляції за період з червня 2016 року по листопад 2017 року.
Заявлені позивачем до стягнення суми основного боргу в розмірі 3 461 грн, 8 012,21 грн неустойки, 657,59 грн індексу інфляції за період з 15 червня 2016 року по 20 листопада 2017 року за договором від 01 вересня 2015 року № 02/791/П та 15 750 грн основного боргу, 6 279,30 грн пені за період
з 15 червня 2016 року по 20 листопада 2017 року, 2 992,50 грн індексу інфляції за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року за договором від 01 вересня 2015 року № 02/791/С, є доведеними та обґрунтованими.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПКБО "Школа "Ейдос":
- заборгованість за договором від 01 вересня 2015 року № 02/791 у розмірі 42 022 грн та 7 984,18 грн інфляційних витрат;
- заборгованість за договором від 01 вересня 2015 року № 02/791/П у розмірі 3 461 грн та 657,59 грн інфляційних витрат;
- заборгованість за договором від 01 вересня 2015 року № 02/791/С у розмірі 15 750 грн та 2 992,50 грн інфляційних витрат;
А всього заборгованість у розмірі 72 867,27 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд керувався тим, що термін дії договорів закінчився 15 червня 2016 року, цими договорами не передбачено нарахування пені після закінчення терміну їх дії, а тому поза цим строком нарахування пені є неправомірним.
З урахуванням частини другої статті 625 ЦК України позов підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі заборгованості за договорами
№ 02/791, № 02/791/П, № 02/791/С та визначеної позивачем суми інфляційних витрат.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року ПКБО "Школа "Ейдос" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року,
в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу ПКБО "Школа "Ейдос" мотивовано тим, що апеляційний суд необґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та прийняв постанову про задоволення позову частково, без врахування пені та штрафних санкцій до відповідача, які встановлені договором і погоджені сторонами добровільно при укладенні договору. При цьому апеляційний суд не врахував, що умовами договору від 01 вересня 2015 року № 02/791/С встановлена відповідальність сторін. Відповідно до пункту 4.1 цього договору замовник за невиконання своїх обов`язків з пунктів 3.1, 3.2 (тобто розміру та порядку оплати за послуги) сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Також договорами № 02/791/П та № 02/791 встановлена відповідальність сторін за невиконання умов договору з оплати, у тому числі і розмір пені. На спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, розповсюджуються норми ЦК України. Щодо розміру пені, який застосовується до фізичних осіб, то він визначається за домовленістю сторін - частина друга статті 551 ЦК України.
Суд першої інстанції надав належну правову оцінку правовідносинам сторін, проте апеляційний суд не застосував норми матеріального права про те, що боржник повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та пеню за весь час прострочення. Розрахунок пені та інфляційних, що представлені позивачем, ґрунтуються на нормах закону та здійснені відповідно до норм, встановлених статтями 549, 625 ЦК України. Апеляційний суд без належної правової підстави дійшов помилкового висновку, що поза строком дії договору нарахування пені
є неможливим. Апеляційним судом не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року у справі
№ 334/8842/15-ц, згідно з яким: "за змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки
є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив оскаржене судове рішення скасувати в частині стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за договором від 01 вересня 2015 року № 02/791 у розмірі 42 022 грн та 7 984,18 грн інфляційних витрат, за договором від 01 вересня 2015 року № 02/791/П 657,59 грн інфляційних витрат та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивовано тим, що сторони домовилися про умови припинення дії договору № 02/791, проте апеляційний суд безпідставно не прийняв до уваги ту обставину, що договір припинений з 14 лютого 2016 року та правовідносини між сторонами щодо надання послуг з навчання вже не регулювалися його умовами. Крім того, апеляційний суд невірно стягнув інфляційні витрати у розмірі 657,59 грн за договором № 02/791/П, оскільки
у позовній заяві не зазначено період, за який позивач просить стягнути вказану суму інфляційних витрат.
Відзиви на касаційні скарги учасниками справи не подані.
Рух справи
Ухвалами Верховного Суду від 12 вересня та 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ПКБО "Школа "Ейдос" та ОСОБА_1 відповідно.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги ПКБО "Школа "Ейдос" та ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що 01 вересня 2015 року між ПКБО "Школа "Ейдос" та батьками в особі ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_5 (мати) укладено договір № 02/791, згідно з пунктом 1.1 якого школа надає батькам послуги за повною загальною середньою освітою їх дитини - ОСОБА_6 другого класу школи, а батьки сплачують послуги школи в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3.4.7 договору № 02/791 батьки зобов`язані своєчасно та
у повному обсязі вносити плату за послуги з повної загальної середньої освіти дитини в школі та за інші послуги школи у відповідності з цим договором та протоколами до нього.
Згідно з розділом 4 договору № 02/791 сума вартості послуг за учбовий рік та порядок їх сплати встановлюється в протоколі до цього договору та в графіку платежів, які є невід`ємною його частиною (пункт 4.1). Оплата за послуги здійснюється батьками згідно графіку платежів шляхом внесення грошових коштів в касу або на поточний рахунок школи в банку згідно умовам протоколу. Якщо батьками вибрана щомісячна сплата послуг школи, то оплата здійснюється до 5 числа кожного поточного місяця (пункт 4.2).
Пунктом 6.13 договору передбачено, що батьки та школа підписують акти виконаних послуг щомісячно в останній робочий день звітного місяця. Якщо будь-яка із сторін не підпише акт в установлений строк та не виступить
з претензією в цей же строк, то акт виконаних робіт вважається підписаним, діючим та батьки не мають до школи претензій за надані послуги.